Question

Напишіть твір за мотивами драми "вільгельм Тель" на одну із тем: "В людей є щось миліше за Вітчизну?" , "До вітчизни туга-нездоланна!", " Ми роду одного й одної крові". "З єдиної походимо вітчизни" (СРОЧНО ОЧЕНЬ НАДО, ПОМОГИТЕ).

Answer 1

   Вітчизна –  країна, в якій ми народилися і проживаємо, це шматочок землі з якою нас поєднує міцний емоційний зв'язок, незважаючи на просторове віддалення. Вітчизна, вона ніби мати, яку ми повинні пам’ятати і любити. Сини і дочки, які покинули свою матір в пошуках кращої долі є глибоко нещасними. Можна мати матеріальні блага, але не мати можливості дихати рідним повітрям, уклонитись рідній землі.      Історія Україна нам стверджує, що за всі віки існування української землі, наш сильний і сміливий народ до останнього боровся за  незалежність нашої Вітчизни. Пройшовши всі випробовування український патріотизм зміцнів і загартувався.      У п’єсі Фрідріха Шиллера  «Вільгельм Телль» змальовується схожа картина історії України. Швейцарці, як і українці, з віків у віки мужньо боролися за незалежність своєї рідної домівки. У творі Шиллера  події відбуваються в кінці XIII століття, коли три кантони, об’єднавшись, показали сміливий швейцарський народ, якому ніяка війна не страшна , коли мова йде про захист Вітчизни. Любов до Батьківщини схована  в далекому заповітному куточку серця подалі від недобрих поглядів і жорстокого світу.      З історії Швейцарії та України можна сказати, що люди всіх часів любили, шанували і оберігали свою Вітчизну, вважали її найголовнішим і наймилішим що у них є.

Answer 2

"До вітчизни туга-нездоланна!"

Усі ми, люди, зв'язані зі своєю Вітчизною, як з матір'ю. Вона надає нам життєву силу, визначає наші цінності і ідентичність. І хоча іноді ми можемо бути розділені політичними кордонами, мовою чи культурою, але ми все одно спільно відчуваємо тугу до нашої спільної Вітчизни.

У драмі "Вільгельм Тель" Фрідріха Шиллера головний герой, Вільгельм Тель, виявляє велику любов до своєї Вітчизни. Він бореться за свободу свого народу від тираничного утискання, він готовий жертвувати своїм життям заради своєї країни. Ця драма показує, що для багатьох людей немає нічого милішого за їхню Вітчизну. Вона є їхнім джерелом сили, натхнення і віри у краще майбутнє.

Ми, як спільнота, повинні пам'ятати про наші корені, про те, звідки ми походимо, і берегти свою Вітчизну. Це не тільки наш обов'язок, але й наша велика честь. Бо ми родом одним, з однієї крові, і лише з єдиної походимо Вітчизни.