Question

Твір – мініатюра на тему: «Гектор – остання надія Трої» Бажано не великий але інформативний

Answer 1

Ответ:Ахілл, або Ахіллес,— син царя мірмідонян у Фессалії Пелея та морської богині Фетіди. Прагнучи загартувати сина, Фетіда купала його у водах Стіксу, тому Ахілл мав єдине вразливе місце — п’яту, за яку тримала його мати. Ахіллові була провозвіщена смерть під час Троянської війни. Мати, щоб уникнути цієї долі, переодягла сина у дівоче вбрання й віддала до двору царя Лікомеда, де він і виховувався. Одіссей, бажаючи залучити до ахейського війська майбутнього воїна, під виглядом купця запропонував дочкам Лікомеда жіночі прикраси і зброю. Дівчата кинулися до прикрас, Ахілл же обрав зброю. Так Одіссей знайшов майбутнього воїна і намовив його вирушати під Трою. Вирушаючи на Троянську війну, Ахілл знав, що загине,— так казала йому мати — але, вибираючи між коротким, але уславленим життям та довгим, але бездіяльним, герой обрав коротке.

Гектор — старший син царя Трої Пріама й цариці Гекуби, чоловік Андромахи. Він віддасть своє життя за нерозважливе кохання свого молодшого брата Паріса до Єлени Прекрасної.

Гектор і Ахілл — справжні воїни. На їх рахунку чимало подвигів і перемог під час Троянської війни. Але подолати одне одного їм не просто: обидва сильні, фізично загартовані, витривалі. І навіть у вирішальному поєдинку, якби не допомога Афіни, хто знає, чи був би переможений Гектор. Гомер підбирає порівняння до поведінки воїнів, підкреслюючи, що вони — гідні супротивники: порівнює Ахілла з соколом, що полює на горлицю дику, з псом, який жене молодого оленя, але й Гектор, на його думку, дуже схожий на високолетного орла, який хоче вхопити ягня або зайця.

Дужі, сміливі, мужні — хіба можуть бути воїни кращими, ніж вони? Мабуть, ні, тому що ці герої ще й віддані своїй батьківщині. Мужньо боронить рідну змучену Трою Гектор, схаменувшись, повертається до рядів ахейського війська Ахілл.

Якими ж іще якостями наділені герої поеми «Іліада»? Гектор — герой, але ніщо людське йому не чуже, і він довго не наважується стати до ґерцю з Ахіллом. Зрозумівши підступність богів і супротивника, він мужньо бореться, до останньої хвилини свого життя прагне бути мужем, гідним поваги й захоплення. Прагне домовитися з улюбленцем Афіни про видачу тіла переможеного рідним, але засліплений гнівом Ахілл запевняє, що ніяких домовленостей між ними не буде.

Ахілл — улюбленець богів і ахейців, красень і взірець воїна. Але він — теж жива людина і робить вчинки, про які потім шкодує: йде з війська — гинуть ахейці, його друг Патрокл, знущається над тілом Гектора — потім плаче разом з Пріамом над спільною трагедією учасників війни.

Объяснение:

Answer 2

Твір: "Гектор – остання надія Трої"

У стародавні часи, коли Троя все ще стояла, а військові конфлікти відбувалися на полі бою, життя і смерть були нерозривно пов'язані з ім'ям великого воїна – Гектора. Цей герой втілював в собі не лише мужність та відвагу, але й останню надію для міста, що зазнавало важких випробувань.

Гектор був не лише сильним воїном, але й люблячим сином, чуйним братом і захисником свого народу. Його ім'я стало символом невразливості Трої. Наперекір усім труднощам, він лишався непохитним в своїй вірі в перемогу свого народу.

Але, на жаль, кожна історія має свій кінець. Гектор опинився перед випробуванням, яке виявилося надто важким. Він став останньою надією Трої, останнім стовпом, що тримав місто на ногах. Важко було приймати той факт, що інколи навіть наймужніший герой не може перевершити долі.

У фінальному бою Гектор стикнувся з Ахіллесом – великим воїном, який був його переважаючим супротивником. Спроби Гектора врятувати своє місто та свою родину були марною. Його сили вичерпались, але він продовжував боротися до самого кінця.

Так завершилася історія Гектора – останньої надії Трої. Його героїчна смерть стала символом відданості і мужності. Навіть у невдачі він залишався гідним прикладом для інших. Його ім'я лишилося в історії як символ відданості рідному народу і невгамовної віри в справедливість. Таким чином, Гектор залишився в пам'яті не тільки як воїн, але й як символ мужності та відданості рідному місту.