Question

Доповідь про скульптуру античності.срочно зробити треба до завтра срочноооо!!​

Answer 1

Відповідь:Венера Мілоська - мармурова статуя богині Афродіти, датована приблизно 150 р. до н. е. Автор Венери Мілоської невідомий. Спочатку вона приписувалась Праксітелю, оскільки скульптура являє собою тип Афродіти Кнідської. Нині поширена версія про авторство Агесандра Антиохійсьского.Статуї Венери Мілоської вважається ідеалом краси жіночого тіла. Висота статуї 2,04 м. Пропорції у перерахунку на зріст 164 см такі: 86х69х93 см.8 квітня 1820 р. статую Венери Мілоської знайшов грецький селянин Йоргос Кентротас на острові Мілос. Скопуючи свою присадибну ділянку, він спочатку натрапив на кам'яну нішу розміром близько 4-5 м. У кам'яному склепі і знаходилась Венера. На момент знахідки фігура богині вже була розбита на два великі фрагменти. Достеменно відомо, що у лівій руці Венера тримала яблуко. 1 березня 1821 р. маркіз де Рів'єр в Парижі дарує дивовижної краси скульптуру королю Людовіку XVIII. З тих пір Венера Мілоська зберігається у 74 кімнаті на першому поверсі галереї Сюллі паризького музею Лувр.Дослідники й історики мистецтва довгий час відносили Венеру Мілоську до того періоду грецького мистецтва, яке називається пізньою класикою. Величавість постави богині, плавність божественних контурів, спокій особи - усе це ріднить її з добутками IV ст. до н. е.. Але деякі прийоми обробки мармуру змусили вчених відсунути дату виконання цього шедевра на два сторіччя вперед.Коли Венеру Мілоську вперше виставили в Луврі, знаменитий письменник Шатобріан сказав: "Греція ще не давала нам кращого свідчення своєї величі!"Оточена легендами богиня стоїть в Луврі одна в маленькій круглій кімнаті, що завершує анфіладу залів відділу античного мистецтва, і жоден експонат, у жодній з кімнат не висунутий у середину. Тому Венера видна ще здалеку - невисока скульптура, білою примарою виникаюча на похмурому тлі сірих стін...

Answer 2

Скульптура в античности имела огромное значение и была важным искусством того времени. Скульптуры создавались для выражения красоты и гармонии, а также для передачи идей и исторических событий. Во время античного периода, скульптура была чрезвычайно популярной и великолепно развитой, отражая дух эпохи.

Скульптура в Древней Греции была направлена на создание идеала человеческой фигуры и знакового представления богов. Основным материалом использования был мрамор, в основном извлекаемый в Греции или Италии. Скульптуры обычно изображали ню (обнаженное человеческое тело) и часто они имели стремление к идеальным пропорциям.

Одни из самых знаменитых произведений скульптуры античности – это мраморные статуи богов и героев, такие как Зевс, Афина, Аполлон, Гермес и другие. Они отличались прекрасной проработкой деталей, выразительностью и грацией. Также были созданы скульптуры, отражающие героические моменты в истории Древней Греции, такие как победы в битвах или мифологические события.

Скульптура в Древнем Риме была тесно связана с греческой традицией, но имела свои особенности. Римляне создавали большие памятники и барельефы, отображающие историю Рима и его императоров. Также скульптурные памятники использовались для почитания богов и коллекционировались виллами и дворцами.

Одним из самых известных произведений античной скульптуры является "Давид" Микеланджело, созданный в период Возрождения и вдохновленный античной культурой. Это мраморная статуя молодого мужчины, который изображен перед сражением с Голиафом. "Давид" является одним из примеров восстановления канонов античной скульптуры в период Возрождения.

В заключение, скульптура античности имела огромное значение и стала основой для развития искусства в последующие века. Продолжающиеся изыскания и восстановление античных скульптур помогают нам лучше понять и насладиться этим величественным искусством.