Question

Придумати продовження історії за твором "Митькозавр із Юрківки". Будь ласка!!!! 10-15речень ​

Answer 1

Ответ:

Коли ми склали іспити і п’ятий рік навчання нарешті скінчився, на збори, присвячені цій знаменній події, прийшла і вчителька ботаніки та зоології Ірина Семенівна.Після того як усі вчителі виказали свої радісні сподівання з приводу нашого успішного навчання і ще кращої поведінки в майбутньому і підбили не для всіх радісні підсумки за цей рік, слово взяла ботанічка:— Любі дітки! — вона завжди казала «дітки» чи «діточки». — Ви вже учні шостого класу, з чим я вас вітаю і повністю приєднуюсь до тих добрих побажань, які ви щойно почули від присутніх тут педагогів. Хочу вам ще раз нагадати — вчитися в шостому класі де в чому легше, а де в чому й трудніше, ніж у п’ятому. Ми з вами, зокрема, будемо вивчати ботаніку, а згодом і зоологію, перейдемо до глибшого розуміння світу, що оточує вас.Тут вона помовчала і мрійливо подивилася кудись у стелю. Той, хто не знав нашої ботанічки, міг би подумати, що цілісінькими днями ми тільки й сушили голову над тим, як би під її керівництвом ще глибше зрозуміти навколишній світ. Насправді ж ми мало любили ботаніку, та й не можу сказати, щоб і зоологія вигравала в нашій хлоп’ячій уяві привабливими веселковими барвами.— Так от, любі діточки, — правила далі ботанічка, — для того, щоб збудити вашу цікавість, щоб продовжити добру традицію наших старших класів, вам треба за літо зібрати колекцію комах.— Ого, — перебив її Шумило. — Та якщо всі школи візьмуться до цього діла, наступного літа вже не буде чого ловити.— Невже ти залишишся таким самим і в шостому класі? — запитала вчителька, ніби вона сподівалася на щось інше. — А побоювання твої безпідставні. До речі, ви знаєте, що багатьох шкідників сільського господарства і зелених насаджень треба винищувати? Восени всі принесете свої роботи до школи. Я їх заберу до зоологічного кабінету. Кращі підуть на шкільну виставку.Тепер і я згадав стоси невеликих коробок зі скляним верхом, що припадали порохом у кабінеті зоології.— А можна вдвох збирати одну колекцію? — схопився з місця Митько.— Можна, тільки щоб і видно було, що її робили двоє. Така колекція має бути більшою і кращою. Ти хочеш разом із Стеценком? — зиркнула на мене.— Еге ж.— То робіть, — зітхнула вчителька. — Тільки не так, як у минулому році.Цим вона натякала на гербарій рідного краю, який треба було зібрати минулого літа. Тоді ми й не думали збирати його, а потім Мишко знайшов якийсь гербарій, ми його підписали і здали, навіть не поцікавившися, що воно таке. А потім до школи прибіг старший Митьків брат, з голосним скандалом забрав той альбом і нам’яв Митькові вуха. Виявилося, що то гербарій зовсім не рідного краю, точніше, рідного, але нетутешнього, бо містив зразки Далекого Сходу, і належав навіть не Митьковому братові, а котромусь із його приятелів.А по-третє, з’ясувалося: приятель теж узяв його на два дні в себе на роботі.— Чому тобі та колекція муляє? — запитав я Митька, коли йшли додому. — І звідки така зацікавленість?— А ти не здогадуєшся?— Ні.— Ніскілечки?

Answer 2

Продовження історії "Митькозавр із Юрківки" можна сформувати наступним чином:

Після того, як Василь Трош розіграв Сергія та Митька біля озера, вони вирішили, що варто перевірити, чи дійсно існує "Митькозавр". Вони вирішили, що краще зробити це під час дня, коли більше людей, і вони можуть отримати допомогу, якщо щось піде не так.

Вони приготували всю необхідну апаратуру, включаючи камери та фонарі, і о 10 ранку вирушили до озера. Вони побачили, що Василь Трош вже там, але він заперечив, що це він був біля озера вночі. Він заявив, що він просто відпочивав на свіжому повітрі.

Сергій та Митько вирішили, що краще зробити фотографію "Митькозавра", а потім поговорити з Василем. Вони зробили кілька фотографій, але нічого не побачили. Вони вирішили, що Василь насправді розіграв їх, і вирішили, що краще поговорити з ним.

Коли вони поговорили з Василем, він визнав, що він розіграв їх. Він заявив, що він просто хотів розіграти їх, і він не думав, що вони справді вірять в "Митькозавра". Вони були розлючені, але вони вирішили, що краще забути про "Митькозавра" і зосередитися на своїй роботі зі збору колекції комах.

Вони продовжували працювати над своєю роботою, і вони навіть побачили декілька нових комах, які вони не могли ідентифікувати. Вони були дуже задоволені своєю роботою, і вони вирішили, що їх канікули в Юрківці були дуже корисними.

Це було кінцем їх пригоди з "Митькозавром", але вони були вдячні за свої канікули в Юрківці і за те, що вони могли зібрати свою колекцію комах. Вони також вирішили, що вони ніколи більше не будуть вірити в "Митькозавра", і вони вирішили, що краще зосередитися на своїй роботі і на своїх друзях.

Ця історія є продовженням оригінального твору "Митькозавр із Юрківки" і показує, як Сергій та Митько вирішили вирішити свою проблему з "Митькозавром". Вони вирішили, що краще забути про "Митькозавра" і зосередитися на своїй роботі, і вони вирішили, що їх канікули в Юрківці були дуже корисними [Source 1](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D1%80_%D1%96%D0%B7_%D0%AE%D1%80%D0%BA%D1%9