Question

Поставлю спасибо в профиле и за ответ!! Помогите пожалуйста!! Написати твір на тему : " Гуманістичне звучання поеми Т. Шевченка"Наймичка". Можно на русском, я переведу, но желательно на укр.

Answer 1

У поемі "Наймичка", яку поет написав 1845 року, розповідається про долю Ганни — матері, яка не в змозі виростити сама дитя, підкидає сина багатим бездітним людям, а сама йде до них наймичкою, щоб бути біля своєї дитини, хоч і не маючи можливості сказати, що вона його мати.

Коли в класі вчителька читала цю поему Т. Шевченка, було тихо, всіх схвилювала доля Ганни.

Слухаючи поему, я була вражена силою материнської любові. Як же вміла Ганна глибоко любити, яку мала велику силу волі! Адже вона ніколи не думала про себе — всю себе віддала синові. Ганна любила сина мовчки, і він відчував її любов, дивуючись із почуттів сторонньої, як він вважав, жінки.

Мені боліло серце, коли Ганна відмовилася бути за матір Маркові на весіллі, хоча й розумію, як би їй це було нестерпно.

Коли читали рядки поеми про останнє повернення Ганни з Києва, я була схвильована тим, якою доброю жінкою була Ганна, як вона любила не тільки Марка, а і його дружину, і його дітей. Мені здається, що якби Ганна розповіла Маркові раніше, що вона — його матір, то все у них було б добре. Я впевнена, що Марко зрозумів би свою рідну матір, більше того — він захоплювався би нею, її вчинком.

Останні рядки поеми не можна слухати без сліз. Усе життя мріючи сказати Маркові, що вона його матір, в кінці поеми, лише перед самою смертю, Ганна відкриває таємницю синові:

"...Прости мене! Я каралась

Весь вік в чужій хаті...

Прости мене, мій синочку!

Я... я твоя мати". Та й замовкла...

Зомлів Марко,

Й земля задрижала.

Прокинувся... до матері —

А мати вже спала!

Жертовність Ганни-матері, її безмежну материнську любов Т. Шевченко підніс до найвищих надбань людства. Поет низько схилявся перед образом Матері, яка оберігає своє дитя.  Під час читання поеми у мене наверталися на очі сльози — сльози від захоплення образом Ганни, її великим люблячим серцем. Маркові, я впевнена в цьому, дуже поталанило. Бо й сьогодні, на жаль, є діти, які ніколи не звідають такої сили материнської любові. Я сиділа мовчки й думала, чому Ганна — мати-покритка, кріпачка, знайшла вихід для себе, для своєї дитини, чому ж сьогодні є матері, які відмовляються від своїх дітей? Чого ж бракує цим матерям? І ви знаєте, я знаю чого — їм бракує вміння любити, бракує материнської любові.

можешь что-то изменить чтобы не звучало так трагично и перезагружено, надеюсь поможет, кстати крутая аватарка)

Answer 2

Твір на тему: "Гуманістичне звучання поеми Т. Шевченка "Наймичка"

У творі "Гуманістичне звучання поеми Т. Шевченка "Наймичка"" розглядається глибоко гуманістичне бачення світу, яке притаманне авторові. Через образ головної героїні – наймички – Шевченко передає свою безкомпромісну боротьбу за свободу і справедливість. У цьому творі автор показує свою глибоку співчутливість до біди і страждань простих людей, а також надію на те, що в один прекрасний момент настане пора перемін.

Наймичка в поемі є символом всіх незрозумілих, упокорених і ображених українських жінок. Кірящий її життя пан використовує її як інструмент, іграшку у своїх руках. Автор злються на несправедливість та тотальний поневіряння цієї жінки, яка творить прекрасне власними руками, але не має волі для реалізації своїх творчих потенцій. Наймичка зображається Шевченком з сильним колективістським знаряддям, яке вона змушена носити за собою: через цей символ автор показує безпросвітність іштедрівських, невдєвицьких взірців українського суспільства.

Твір "Наймичка" містить у собі гуманістичну ідею рівноправності та людської гідності. Шевченко виражає своє розчарування у людях, які толерують неправду та поневіряння. Але в той же час автор показує, що людство має надію: "Згасне ніколи сон той глибкоспалений, Потойбічний замурує уста Людям, — А вони встануть з розбитих палиць Увійшли в них людяні та мудрість".

Шевченко виражає свою віру в те, що в один прекрасний момент настає час перемін. Він вбачає силу українського народу, здатного стати на захист своєї гідності та прав. Водночас, поема "Наймичка" викликає в глядача біль і скорботу за багатофункціональною, замурованою людською долею цієї жінки.

Таким чином, гуманістичне звучання поеми Т. Шевченка "Наймичка" яскраво передає його бажання подолати несправедливість, поневіряння і притиск українського народу. Художній образ наймички стає символом багатьох українських жінок, які прагнуть до вільного, справедливого та гідного життя. Через свої твори, Тарас Шевченко залишився справжнім гуманістом, за що його творчість має високу оцінку.