Question

Міні текст про діти підземелляСРОЧНО​

Answer 1

Сірі паркани, пустирі з купами різного мотлоху чергуються з підсліпуватими хатками, що аж повростали в землю. Далі широкий майдан, перерізаний у різних місцях, зяє темними ворітьми єврейських "заїжджих дворів". Казенні установи наводять сум своїми білими стінами та казармено-рівними лініями. Дерев'яний міст, перекинутий через вузьку річку, крекче, здригаючись під колесами, і хитається, як старезний дід. За мостом потяглася єврейська вулиця з магазинами, крамницями, крамничками та з ятками калачниць. Сморід, бруд, юрби дітей, що повзають у вуличному поросі. Але от ще хвилина, і ви вже за містом. Тихо шепочуть берези над могилами кладовища та вітер хвилює хліб на ланах і дзвенить сумною, безупинною піснею в дротах придорожнього телеграфу.

Я пам'ятаю, з яким страхом дивився я завжди на цей величний старезний будинок. Про нього ходили легенди й оповідання, одне від одного страшніші. Казали, що острів насипано штучно, руками полонених турків. "На кістках людських стоїть старе замчище", – переказували старожили. І моя дитяча налякана уява малювала під землею тисячі турецьких кістяків, що підтримують кістлявими руками острів з його високими пірамідальними тополями й старим замком. .

Колись старий замок був даровим притулком кожному бідакові без будь-яких обмежень. Все, що не знаходило собі місця в містечку, що втратило можливість з якихось причин платити хоча б жалюгідні гроші за покрівлю й куток на ніч і в негоду, – все це сунуло на острів і там, серед руїн, прихиляло свої бідолашні голівоньки, а за гостинність платило лише риском бути похованим під горами старого сміття. "Живе в замку" – цей вислів означав найгірші злидні. Старий замок привітно приймав і покривав тимчасово зубожілого писаря, і самотинних бабусь, і безрідних бродяг.

Проте надійшли дні, коли серед цього товариства, що тулилося під покрівлею сивих руїн, почалися незгоди. Тоді старий Януш, який був колись одним з дрібних службовців графа, виклопотав собі щось подібне до звання управителя і взявся до перетворень. Кілька днів на острові стояв такий галас, лунали такі зойки, що часом здавалося, чи не турки вирвалися з підземних темниць. Це Януш сортував населення руїн, відокремлюючи "добрих християн" від невідомих людей. Коли нарешті на острові знову встановився порядок, то виявилося, що Януш залишив у замку переважно колишню графську челядь або нащадків цієї челяді, це все були якісь старигани в потертих сюртуках і "чумарках" з величезними синіми носами та сучкуватими палицями, старухи, верескливі та бридкі, які, проте, зберегли в такому цілковитому зубожінні свої капори і салопи. Всі вони складали міцно з'єднаний аристократичний гурток, що одержав право визнаного жебрацтва. Буднями ці старі ходили з молитвами на вустах по домах заможніших городян, розносячи плітки, нарікаючи на долю, проливаючи сльози та канючачи, а в неділю вони довгими шеренгами вишиковувались біля костьолів і велично приймали подачки в ім'я "пана Ісуса" та "панни Богоматері".

Answer 2

Діти підземелля - це термін, який може мати кілька різних значень, залежно від контексту. Одне з можливих значень може бути пов'язане з ситуацією, коли діти мешкають або проводять багато часу у підземних приміщеннях, наприклад, вугільних шахтах або підземних притулках.

Якщо ми розглядаємо це значення, то діти підземелля можуть стикатися з унікальними викликами та обмеженнями, пов'язаними з їхнім життям у таких умовах. Вони можуть бути обмежені в доступі до свіжого повітря, природного світла та звичайних дитячих розваг. Це може впливати на їх фізичний та емоційний розвиток, а також на їх соціальну взаємодію з іншими дітьми.

З іншого боку, діти підземелля можуть розвивати унікальні навички та стійкість у важких умовах. Вони можуть навчитися пристосовуватися до обмеженого простору, робити знахідки та винаходити нові способи розваги та навчання. Залежно від контексту, діти підземелля можуть стати прикладом витривалості та допомогти зрозуміти, що діти мають великий потенціал, навіть у найскладніших умовах.

Зазначу, що мій опис базується на загальному розумінні терміна "діти підземелля". Якщо вам потрібна більш конкретна інформація або контекст, будь ласка, надайте додаткові відомості, і я з радістю допоможу вам.

Answer 3

"Діти підземелля" - це короткий оповідання Володимира Короленка, в якому розповідається історія дружби між багатим хлопчиком Васею та дітьми-сиротами Валек та Маруся, які живуть в підземеллі .

Події в оповіданні відбуваються в кінці XIX століття в невеликому провінційному містечку Княже-Вено на території Західної України .

Головні герої - Вася, син судді, який рано втратив матір, та Валек і Маруся, сироти-жебраки. Валек - дев'ятирічний хлопчик, який дуже самостійний, добрий та турботливий, а Маруся - молодша сестра Валека, слабенька, хвора та сумна дівчинка .

Вася, незважаючи на своє соціальне становище, стає другом Валека та Марусі, не звертаючи уваги на їх бідний стан та відсутність даху над головою. Він бачить в них вірних друзів, а не бідних жебраків. Ця дружба допомагає Васею вперше зіткнутися з соціальною несправедливістю .

Однак, невдовзі дружба Валека та Марусі приходить до кінця. Вони "розійшлись в різні сторони", а Вася з Сонею, а іноді навіть з батьком, постійно відвідують могилу Марусі, де вони "проголошували над маленькою могилою свої обітниці" .

Висновок оповідання - це важливість справедливості та співчуття до всіх людей, незалежно від їхнього соціального статусу. Короленко підкреслює, що будь-яка людина, незалежно від товщини гаманця і свого соціального статусу, має право на справедливе до себе ставлення, заслуговує жалості і співчуття .