Question

Твір мініатюра зустріч з Русалкою​

Answer 1

заговолок "Русалонька та дерево з яблуками"

Жила на мирному світі на Україні на Рівненській області в одному з загублених боліт.

Та звали її (Ім'я на ваш вибір).

Русалонькою була вона, жила собі 11 років на своєму рідному болоті де родилася. Але в один прекрасний та ясний ранок вона виришіла піти прогулятися по тій стороні болота де ще ніколи не була.Зібралась та вирішила піти але там та тому краю болота була яблунька яка зігнулась над водою.А з тієї яблуні, яблуко було червоне як мак з росою.Вирішила мала підпливсти до її та зірвати це червоненьке.Вже підпливла вона та задумалась, а що буде якщо я її зірву?Щось погане станеться? Та вирівши вона зірвати його та з'їсти. Вже русалонька тримає своє яблуко в руках та хоче його спробувати його на смак. Вкусивши його вона вперше в житті спробувала таку насолоду...

(Перший раз писала щось подібне, думаю підійде )

Answer 2

Зіткнення з русалкою відбулося під час мого відпочинку на березі таємничого лісового озера. Було жарке літечко, і сонце низько сіяло крізь гілля високих дерев. Дзвінкі співи птахів і шум води дарували особливий спокій та гармонію.

Я сидів на мальовничому березі озера, вкритому квітучими кувшинками та кульбабами. Віддавався спокою та мріяв, спостерігаючи за тихою водною поверхнею. Але раптом вода розбушувалася, мов рушилася до мене жива стихія. І тут, з-під хвиль, з'явилася вона - русалка.

Граціозна і красива, вона мала довге волосся, що виглядало, ніби воно зростало з хвиль, які облягли її тіло. В її очах була синьо-зелена світлість, і вони світились, немов морські перлини. Русалка плавно піднеслася на поверхню води і подивилася на мене.

Ми обмінювалися поглядами, і в цей момент час здався зупиненим. Русалка сяяла загадковою привабливістю, і я не міг відірвати погляд від її краси. Вона мовчки підпливла ближче, доторкнулася до моєї руки і просто усміхнулася.

Не було потрібно жодних слів. Ми зрозуміли одне одного, навіть не обмінюючись словами. Таємнича зустріч з русалкою стала для мене найкращою митью мого життя. І, здається, вона теж це відчула. Потім, з такою ж легкістю, як і з'явилася, вона повільно зникла у глибинах озера, залишивши мене із серцем, сповненим неймовірною магією цього миттєвого знайомства.

Русалка залишила мене з безмежнім захопленням та незабутнім спогадом про ту зустріч. І, можливо, десь глибоко в своїй душі, я вірю, що ця таємнича істота існує, рятує і втілює у собі усю красу природи та водяних глибин.