Question

Прошу , очень срочно нужно Твір "Я закінчу трагедію "Ромео і Джульєтта" по своєму" Помогите , пожалуйста ❤️​

Answer 1

Відповідь:

"Я закінчу трагедію "Ромео і Джульєтта" по своєму"

Я хотіла б, щоб твір Шекспіра "Ромео і Джульєтта" мав щасливий кінець і щоб все не закінчувалося такою жахливою смертю закоханих.Лист брата Лоренцо обов'язково мав би дійти до Ромео ; брата Джованні, який мав його доставити не мало бути закрито на карантин через епідемію чуми.І тобі б Ромео вчасно прийшов би до склепу Джульєтти не маючи потреби купувати отруту.Вони б поїхали в місце вигнання Ромео -- Мантую і почали своє життя з чистого аркуша .❤

Answer 2

Звісно, я допоможу вам написати твір "Я закінчу трагедію 'Ромео і Джульєтта' по своєму".

---

Трагедія кохання Ромео та Джульєтти здавалася невмирущою та невирішеною, але я вірю, що кожна історія може мати свій власний кінець. І ось я дозволю собі пропонувати власний епілог цій трагедії, сподіваючись, що він принесе світло й тепло в цей мрійний світ кохання.

Після смерті Ромео і Джульєтти веронське суспільство освідчилося в невмирущій любові молодих коханців, та й змінило свої погляди на мир та спільноту. Зміни були несподіваними, але благословенними. Смерть їхньої кохання примусила веронців задуматися над своєю невмирущістю і вічністю, над справжнім значенням кохання та життя.

Батьки Ромео та Джульєтти вирішили об'єднати свої сім'ї та спільними зусиллями збудувати центр, де молодь могла б відкрити для себе справжню магію життя та кохання. Цей центр став символом надії і примирення, місцем, де невмирущість душ зустрічається з божественною мудрістю та світлом.

Кожен рік веронці влаштовували свято кохання та життя, щоб вшанувати пам'ять Ромео та Джульєтти, але й оголосити про свою віру у те, що кохання може перемогти смерть. Це свято стало символом невмирущої любові та об'єднання всього суспільства.

Таким чином, трагічний кінець кохання Ромео та Джульєтти перетворився на магічну легенду, що надихає веронців та всіх нас на нові початки, об'єднання та віру у невмирущість кохання. І, хоча їхні серця зупинилися, їхні душі живуть у кожній новій історії кохання, що розцвітає в наших серцях.