Вопрос задан 26.09.2023 в 21:45. Предмет Литература. Спрашивает Марчук Настя.

Твір на тему не слухняний хлопчиська том соєр та Марк Твен​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Степанова Валерия.

Ответ:

Загальновідомо, що справжнє ім'я американського письменника Марка Твена — Семюель Ленгхорн Клеменс. Марк Твен був популярним ще за життя: якийсь фабрикант на його честь навіть ваксу випустив з його іменем, а газети його називали "другою знаменитістю Америки".

"Чутки про мою смерть перебільшені", — такі телеграми отримали газетярі від автора, на якого надрукували некролог (повідомлення про смерть). Звичайно, це був сам Марк Твен — неперевершений гуморист свого часу. Він і справді ледь не загинув — потрапив в автокатастрофу, але вижив. Він живий і дотепер! Мільйони дітей читають його твори і сміються, вгадуючи у тому чи іншому героєві себе, а дорослі просто повертаються у власне дитинство. Таке диво робить книга Марка Твена "Пригоди Тома Сойера" (вийшла у 1875 році), яку автор замислив як пародію на чемних дівчаток і ввічливих хлопчиків.

Продовження історій про Гекльберрі Фіна і Тома Сойера письменник напише лише через десять років. І зараз залишаються популярними такі твори Марка Твена, як повість "Принц і злидар", повість "Жанна Д'Арк", роман "Янкі при дворі короля Артура", сатиричні та гумористичні оповідання.

Історія про двох хлопчаків — вигадника і фантазера Тома Сойера та його вірного друга та зброєносця Гека Фіна — захоплювала не одне покоління читачів. Дуже мало знайдеться дорослих, які б не читали "Пригоди Тома Сойера". Ця повість належить до тих книжок, які читають у дитинстві і перечитують у дорослому віці, знаходячи дотепи, що загубили через дитячу нерозважливість.

Ця книга — різноманітна та багатобарвна — вміло написаний твір і одночасно пародія на "страшні" дитячі книжки. Це розповідь про людей, які живуть у провінції, вони заражені нудьгою, святенністю, дурними забобонами, але разом із тим — це поема про доволі добрих людей.

У творі Марка Твена (Семюела Клеменса) "Пригоди Тома Сойера" йде мова про хлопців, яких пригнічує школа та церква, але все ж таки їм вдається жити вільним і щасливим життям.

У Тома немає батьків, але є тітка, сестра його матері, яка любить його і піклується про нього. Тітка Поллі завжди переймається, якщо покарає Тома, або якщо не покарає, бо на неї впливає закон тих часів: "жаліючи дитину, ви губите її". Та навіть коли вона карає Тома, Том вибачає їй, знаючи, що тітка ніколи не робить цього через злість або ненависть.

Іноді тітка змушує Тома працювати у вихідні, щоб хоч якось покарати його. Але Том відкриває для себе один із найважливіших законів життя — працю легко можна перетворити на захоплення, якщо просто змінити до неї своє ставлення. Фантазія і винахідливість Тома завжди допомагають влаштувати яскраву виставу з кожної справи, за яку він береться. Наприклад, фарбування паркану він перетворює на відпочинок, до того ж отримує за це "платню" ("капітали" всіх хлопців, до того ж яблуко від тітки і пряник, що прийшов до нього не зовсім праведним шляхом). Бути щасливим, оптимістом, незважаючи на всі життєві незгоди — це дар від народження, бо не можна навчити людину бути щасливою, і Том власноруч створює своє життя, своє щастя, даруючи іншим радість пригод.

Том і Гек — не нерозважливі шибеники. Хлопці допомагають людям і навіть рятують їх. Якщо б не невгамовність Тома, Беккі залишилася б у печері, якщо б хлопці не пішли на цвинтар, Мефа Поттера стратили б за злочин, якого він не коїв, якщо б Гек не покликав на допомогу, вдову вбили б.

Том неповторний — як би нам не хотілося, складно було б повторити його "подвиги", але ми бачимо в образах Тома та Гека власні риси, риси своїх друзів, винахідливих невгамовних фантазерів. Бо метою письменника було не тільки розважити хлопців та дівчат, але й "нагадати дорослим, якими вони були самі колись, що відчували, як розмовляли і в які дивні авантюри втрапляли".

Твори Марка Твена не обтяжують мораллю, яка "помахує куценьким хвостиком у кінці кожного твору", тому що, можливо, самі є моральними. І їх моральність полягає в тому, щоб жити вільно від забобонів і проблем, що нам нав'язують інші, весело і просто. І тоді прийде щастя — "будь простішим, і до тебе потягнуться люди". Але це лише одна думка з тисяч думок з цього приводу, тому що кожен з нас знаходить щось своє в цій книжці.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

"Неслухняний Хлопчисько Том Сойєр та Марк Твен"

У маленькому містечку на березі річки Міссісіпі жив хлопчисько на ім'я Том Сойєр. Він був справжнім природнім талантом: завзятий дослідник, винахідник та найбільший непокірник у всьому селищі. Кожного дня Том влаштовував неймовірні пригоди, що змушували всіх дивуватися йому.

Але разом з цим Том був неслухняним хлопчиком. Він запевняв, що найкращий спосіб навчитися чому-небудь - це дізнатися це самому, власноруч, хоча б і заради того, щоб перевірити, чи справжнє це чи ні. Це приводило його до безлічі комічних ситуацій і навіть було викликом для самих дорослих.

Одного разу Том вирішив знайти скарб, про якого він чув легенди. Він згадав, що його друг Гекльбері Фін завів картошкин нідзю, який сказав, що скарб прихований на старому кладовищі. Так Том і Гек вирушили на пошуки скарбу.

На кладовищі їх зустрів страшний кіт, але Том, не демонструючи жодного страху, приступив до дії. Вони розкопували землю, мов справжні археологи, аж поки не натрапили на старий сундук, повний скарбів. Його очі загорілися від захвату.

Але ось незадача: нічого не зробити з таким скарбом без дорослих. Тому Том і Гек вирішили повернутися додому, але тут їх зустріла поліція, яка звела їх до дому Тома. Батьки були в шоці, але одночасно і пишалися своїм сином.

Ця пригода лише підкреслила несамовиту енергію та впертість Тома Сойєра. Він навчив багато людей у містечку, що навіть найбільші непокори можуть принести користь. І якщо дорослі були б трохи більш терплячими, то й вони навчилися багато від цього маленького неслухняного хлопчика.

Такий він був, Том Сойєр - маленький лихоманка, що пробуджував світ навколо до нового життя своєю нестримною енергією та пристрастю до пригод. Марк Твен, який створив цього неймовірного хлопчину, намагався донести до нас важливу думку: не завжди слухати правила може бути вірним шляхом. sometimes it's worth taking a risk and being a little disobedient to discover new things and make a difference in the world.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос