Вопрос задан 24.09.2023 в 09:27. Предмет Литература. Спрашивает Тихонов Денис.

Скласти гумореску про школу з фразеологізмами роззявив рота скалить зубивітер у головуні пари з

уст як на долоніурвати терпецьводити за ніслити водубілий як стінарахувати вороночі на лобі​
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Рябинин Дима.

Ответ:

Роззявив рота, коли згадав про школу. Скалити зуби не вистачає, щоб зібратися і піти на навчання. Вітер у голову завжди приносить думки про те, як уникнути вчителів та здібність розсіюватися на уроках.

Ні пари з уст не віддаємо своїм друзям про свої забави в школі, як на долоні знаємо, як обманути вчителів та урвати терпець, коли вони нам дають домашні завдання.

Але часто нас водять за ніс вчителі, які ллють воду на наші геніальні ідеї. Все, що залишається, - білий як стіна шкільний розклад та нудні уроки. На рахунок ворон навіть не згадуємо, а очі на лобі з'являються тільки від злості на те, як доводиться витрачати свій час у цій мученній школі.

Але, мабуть, нам все ж потрібно рахувати ворон і не відчиняти рота занадто широко, щоб не отримати від вчителів строгого наставлення. Але, хто знає, можливо, колись і ми зможемо згадати про школу з посмішкою на обличчі, згадуючи всі ці фразеологізми, які вже занеслися в наші шкільні міфи та легенди.

Объяснение:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

У школі, як у цирку, роззявив рота, Скалить зуби вчителі, як лев на домашньому годі. Вітер у головуні пари з уст як на долоні, Але ми не віддаємося, тримаємося сильно.

Урвати терпець із завзяттям до знань ми вправні, Ведемо за ніс, не зупиняємось, як локомотив на рейках. Білі як стіна, ми ростемо в інтелектуальному світі, Де долаємо всі труднощі, як справжні амазонки.

Рахуємо вороночі на лобі, це наша улюблена гра, Іноді губимо, але не вгасає вогонь надії. Бо школа - це наше життя, де знання - наш багаж, І ми в ньому завжди знайдемо свій найкращий шлях!

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос