Question

Написати власне фантастичне оповіданняОбсяг не менше 1,5ст. Срочно будь ласка і щоб було похоже.....був теплий і сонячний день...

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Був теплий і сонячний день, коли з неба раптово почали падати дивні речі. Їх було неможливо описати словами, але вони були неймовірно красиві. Вони світилися всіма кольорами веселки і здавалося, що вони мають власний розум. Люди на вулицях були захоплені і дивилися на це чудо з відкритими ротами.

Одна з цих речей випадково впала на землю біля мого будинку. Я підійшов до неї, і вона миттєво змінила свою форму, перетворившись на маленьку кулю, яка світилася зеленим кольором. Я підібрав її і пішов вдома.

Коли я поклав кулю на стіл, вона знову змінила свою форму, перетворившись на маленьку істоту, яка почала говорити зі мною. Вона розповіла, що вона і її товариші є з іншої планети і прилетіли на Землю, щоб допомогти людству.

Ці істоти були надзвичайно розумними і могли вирішувати будь-яку проблему. Вони знали, як вилікувати будь-яку хворобу і як розробити нові технології. Вони хотіли поділитися своїм знанням з людьми і зробити світ кращим місцем.

Я провів з цією істотою безліч часу, навчився багато нового і зрозумів, що наш світ дійсно може бути кращим. Але, на жаль, інші люди не були такі ж як я, вони почали переслідувати істот з іншої планети, бо боялися їх. Мені довелося зробити все можливе, щоб захистити своїх нових друзів і допомогти їм повернутися на їхню планету. Під час літньої грози, коли всі були вдома, раптом з'явилася якась дивна істота. Вона була висока, зеленувато-сіра і мала крила, нагадувала сороку, але здатна стояти на двох ногах і мати людське обличчя. Вона говорила на мові, яку ніхто з нас не був чув раніше, але ми дивною манерою розуміли її слова. Вона сказала, що з'явилася з іншої планети і прилетіла сюди, щоб допомогти нам зрозуміти, як ми можемо зробити світ кращим для всіх нас.

Ми з нетерпінням чекали, що вона скаже далі. І тоді вона почала розповідати про свій світ і про те, як там живуть її люди. Вони були дуже розумними і мирилися між собою, ніколи не зазнавали війн і конфліктів. Вони жили в гармонії зі своїм середовищем і поважали кожну форму життя на своїй планеті.

Вона почала давати нам поради, як ми можемо змінити свої життя і зробити світ кращим для нас і нашого середовища. Вона сказала, що ми повинні бути більш відповідальними за свої вчинки і піклуватися про нашу планету, як про наш дім. Ми повинні жити в мирі і гармонії один з одним і поважати кожну форму життя.

Answer 2

Був теплий і сонячний день, коли ніщо не звіщало про те, що світ, в якому ми живемо, міг змінитися назавжди. Мене звали Джейк. Я був звичайним хлопцем з маленького містечка, де кожен знав кожного. Але того дня все змінилося.

Я прогулювався парком, коли раптом помітив дивний предмет, схожий на метеорит. Щось зацікавило мене у ньому, і я вирішив його взяти. Відразу ж, я почув дивний пульсуючий відлуння у своїй душі, наче цей предмет був чимось більшим, ніж просто камінь.

Після того миттєво мені стало зрозуміло, що цей метеорит був не просто випадковим знахідкою. Його сила змінила моє життя назавжди. Кожен раз, коли я тримав його в руці, я відчував, що моє тіло наповнюється дивною енергією, а мої думки стають чіткими, як ніколи.

Спочатку я намагався приховувати це від інших, але коли дивні події почали траплятися навколо мене, мені не залишилося іншого виходу. З'явилися загадкові ворожі, що намагалися заволодіти метеоритом. Вони були якісь невидимі, але надзвичайно потужні, володіли надзвичайною технологією, і їхні мета - заволодіти силою, яку я тепер нес у собі.

З кожним пройденим днем, я все більше збагнував свою відповідальність. Мені доводилося вивчати можливості цього каменя, розкривати його таємниці і вчитися володіти ним. Мій життєвий шлях від невинного хлопця з маленького містечка перетворився на місію захисту світу від небачених загроз.

З кожним боєм я ставав сильнішим і відчував, що в мене є сила впливати на події навколо. Моя доля стала переплітатися з долею всього світу. Я був останньою надією людства у цій найнеймовірнішій сутичці.

Одного дня, коли сонце сідало за обрій, я стояв на вершині гори, де розгорталися вирішальні події. Метеорит сяяв яскравіше, ніж коли-небудь. Я відчував, як моє серце б'ється в унісон з ним, як я стаю одним з цим неймовірним джерелом сили.

У тій останній битві, коли вся моя енергія вивільнилася, я здолав ворогів. Земля відчула мою перемогу, і навколо мене заграли барви найчистішого вогню.

Після тієї днів, світ відновив гармонію, але мене уже не було тут. Моя доля була пов'язана з тим каменем, і я мусив його покинути, щоб зберегти цей світ. Я став легендою, персонажем у казці про той сонячний день, коли все можливо.

З того часу я блукаю по галактиці, виконуючи свою нову роль - захисника світів, де заважають зла сили. Мій шлях завжди простелений сяючими зірками, а серце наповнене вірою в те, що добро завжди перемагає зло.