Question

Написати твір-мініатюру на одну з тем: "Бути людиною - це мистецтво?", "На які роздуми наштовхнувся мене твір О. Генрі" Останній листок"?" ​

Answer 1

Ответ:

друга тема

Твір О'Генрі "Останній листок" примушує будь-кого задуматись. В цьому творі розповідається про те, як дівчина, яка захворіла на пандемію втрачає віру в себе, надію та готується помирати, відмовляючись від всіх мрій і перспектив. Вона пов'язує своє життя з листочком, який рано чи пізно впаде. Чоловік похилого віку загинув від запалення легень, але написав заради дівчини свій останній витвір мистецтва. Він пожертвував власним життям.

Читаючи цей твір мимоволі починаєш думати про речі, які багато хто вважає безглуздими. Хтось подумає: "Як можна так легковажно ставитись до життя?". Але Джонсі була зневірена. В багатьох випадках зневірений рівнозначно приреченому. Шанси на те, що вона помре були більші, ніж шанси на те, що вона виживе. Коли людина дізнається, що помре, вона не помічає як спливає дорогоцінний час за її стражданнями. Знесилена хворобою людина повільно втрачає останні ниточки зв'язку з цим світом.

Життя та здоров'я - це найцінніше для кожної людини. Втративши бодай одне, більше не цікавить нічого. І все, чого ти хотів, і прагнув стає марним.

Для мене цей твір був про ціну життя. Малюючи свій останній шедевр, Берман "загубив" його. Ціною свого життя він врятував життя юній дівчині.

Це один з найкращих творів, які я прочитала за останній час. Його можна читати безліч раз і кожен раз замислюватись над питаннями "Для чого ми живемо? Який сенс життя?".

Answer 2

"Бути людиною - це мистецтво?"

Сонце повільно пливло за обрій, залишаючи за собою теплу хвилю в обіймах вечірнього повітря. У цьому миті спокою, на тихому узбережжі річки, сиділа старенька жінка, споглядаючи віддзеркалення свого відображення в воді. Її долоні обіймали старий мольберт та пензель, випробувані часом і мудрістю.

"Бути людиною - це мистецтво?" - запитувала вона себе, споглядаючи на незримий полотно свого життя. Серце її було наповнене багатством емоцій, радістю і болем, перемогами і поразками. Вона знала, що кожен момент життя - це шанс виразити щось унікальне, неповторне, схоже на творіння художника на полотні.

Кожен день - це кольорова палітра, якою можна творити неймовірні шедеври або залишити полотно порожнім і сірим. Людина має можливість вибирати фарби свого настрою, емоцій та дій, малюючи своє життя власноруч.

Старенька художниця знала, що у мистецтві багато таємниць, і кожна людина - це унікальний шедевр світу. І коли вона дивилася на свої витвори, вона розуміла, що бути людиною - це справжнє мистецтво, яке потребує любові, терпіння і віри в себе.

---

"На які роздуми наштовхнувся мене твір О. Генрі 'Останній листок'?"

Сутінки опускалися на місто, а вулиці заповнювалися тінями і сяянням вікон. Я сидів у своєму улюбленому кріслі, тримаючи в руках оповідання О. Генрі "Останній листок". Слова автора переплітались у моїй уяві з живописними картинами Парижу в осінь, з невловимою тугою в повітрі.

Ця історія про любов і відданість, про віру в чудо в найважчі миті життя, розчулила моє серце. Я задумався про те, як часто ми, подібно до головних героїв твору, залишаємо "останній листок" надії в своїй душі, навіть коли всі навколо втратили віру.

Твір О. Генрі змусив мене роздумувати про силу внутрішньої віри і її здатність перетворити навіть найсумніші миті у щось неймовірно красиве. Ця історія нагадала мені, що навіть у складних ситуаціях важливо не втрачати надію і продовжувати вірити в добро, бо іноді саме це "останнє листя" може принести найбільший врятувальний дарунок - віру в себе та в інших.