Question

Твір мініатюра подальше життя подруг (Останній листок)

Answer 1

У мене є подруга, звуть її Катруся. Нещодавно воне переїхала жити в місто Харків. Ми з нею не могли бачитися часто. Кожного дня ми спілкувалися в соціальних мережах, переписувалися листівками. Одного разу , вона мене запросила до себе на день народження. Я була здивована, адже вона далеко живе, і мої батьки відпускали мене саму! Насправді я сильно зраділа, попрощавшись із своїми батьками та друзями, я до неї поїхала. Ми були раді бачити одна одну. Я їй подарувала красивий набір косметики та гарно розмальовану чашку. Мені прийшлося у неї ночувати. в будинку було тепло та затишно. Красивий євро-ремонт і хороший настрій. повечерявши ми всі лягли спати. На ранок мені здалося ніби голуб сів на вікно, мене й це розбудило. На вікні сиділа голубка а під крилом була листівка! Я здивувалася. Ми з Катьою прочитали листівку. Це насправді було мені і там було написано: " Привіт, Аню! Це тобі пише твоя подруга. Ми з тобою давно не бачились. Приїжай до мене в Київ!" Від так я стала подорожувати по Україні і це чудово!

Answer 2

Останній листок

Вже сьомий рік поспіль Катя та Оля святкували разом свої дні народження. Вони були нерозлучними подругами з дитинства, і їхні сім'ї навіть поселилися поруч, щоб дівчатам було легше долучатися одна до одної у буденних справах.

Одного осіннього дня Катя надіслала Олі листа. Це був дивний лист, з важкими словами і ніжними почуттями. Катя розповіла про свою недолікату хворобу, про те, як важко їй прийняти це і як вона бореться зі страхом перед тим, що може трапитися. "Не сумуй за мною, Олю," написала вона в останньому реченні. "Пам'ятай мене такою, якою я була."

Оля прочитала цей лист, і їй зрозуміло, що життя їхніх подруг зміниться назавжди. Вона плакала, згадуючи всі ті щасливі миті, які вони провели разом. Але вона також відчула величезну вдячність за те, що мала можливість бути частиною Катяного життя.

З роками Катя дійсно стала слабшою, але духом вона залишалася неймовірно сильною. Вона не дозволяла хворобі визначати своє життя. Оля завжди приходила до неї з теплом і допомогою, і хоча Катя не могла бути такою активною, як раніше, їхні зустрічі були наповнені сміхом і ласкою.

І ось настав той день, коли в Олі востаннє забирали важкий лист зі скриньки. Відкривши його, вона побачила незвичайний малюнок - Катя весела і щаслива, обіймаючи сонце, що сяяло яскравими променями.

"Спасибі за кожен момент, який ми провели разом," - написала Катя. "Ти завжди була моїм світлом, моєю надією. Я буду завжди поруч, хоча іншим чином. Люблю тебе назавжди."

Оля важко дихала, читаючи ці слова. Здається, що серце її ледь витримує цю важку реальність. Але в той же час вона відчувала, як сила подруги живе в ній, надихаючи на те, щоб цінувати кожен момент і ніколи не забувати, як важливо мати близьких.

І Оля пообіцяла собі, що буде жити так, ніби її життя - це найкращий подарунок, який вона отримала від Каті.