Question

Чому Євгеній Онєгін став "зайвою людиною"

Answer 1

Образ Євгенія Онєгіна дуже суперечливий. Негативні риси його характеру — індивідуалізм, егоїзм, холодність, практична бездіяльність — поєднуються в нім з позитивними, такими, як "душі пряме благородство». У нім ми бачимо і ознаки прогресивності і обізнаності. Образ Євгенія Онєгіна типовий для описуваної в романі епохи, але в той же час він виділяється з середовища, до якого належить. Передусім його відрізняє "різкий, охолоджений розум», схильність до "уїдливої суперечки» і "жарту з жовчю навпіл». Він далекий від світського і провінційного дворянства, яке він перевершує своїм розумом, але його не можна віднести і до прогресивної молоді, оскільки у нього немає ідеалу в житті, до якого можна було б прагнути.Таким чином, Євгеній Онєгін стає "зайвою людиною». Належачи до світла, він зневажає його. Онєгін не знаходить свого істинного призначення і місця в житті, він обтяжується своєю самотністю. Говорячи словами Герцена, "Онєгін… зайва людина в тому середовищі, де він знаходиться, не маючи потрібної сили характеру, щоб вирватися з неї».

Answer 2

Евгений Онегин - це літературний персонаж з роману відомого російського поета Олександра Пушкіна "Євгеній Онєгін". Стверджувати, що Онєгін став "зайвою людиною" - це не зовсім точне і загальне тлумачення його характеру та судьби, оскільки ця фраза більше пов'язана з інтерпретаціями окремих читачів та літературних критиків.

Євгеній Онєгін - це молодий дворянин, що живе безтурботним життям в столиці Росії. Він вважає себе досить освіченим і культурним, проте водночас він цинічний, безцільний та скептичний до багатьох речей. Онєгін намагається уникнути зайвих зв'язків з іншими людьми і намагається уникати будь-яких інтенсивних емоцій, зосереджуючись на своєму комфорті та розвагах.

Однак, він не стає зайвою людиною у повному розумінні цього вислову. Відтворення цієї фрази пов'язане з тим, що Онєгін утратив віру в життя та людей, його цинічна неприязнь та віддаленість від суспільства. Він відмовляється від можливості справжньої любові і взаєморозуміння з іншими людьми.

Важливо зазначити, що роман "Євгеній Онєгін" містить багато шарів і інтерпретацій. Для деяких читачів Онєгін може бути співчутливим та самотнім героєм, який не знаходить свого місця в житті, а для інших - символом бездушності і марнославства.

У своєму кінці роману Онєгін зіштовхується з його колишнім другом Ленським у двобої, в результаті чого Ленський вбивається. Це стає важливим пунктом у житті Онєгіна, викликаючи у нього почуття провини та самоукаяння. Він усвідомлює свої помилки, але на жаль, занадто пізно. Окремі інтерпретації можуть підкреслювати, що через свої неправильні вчинки та ставлення Онєгін втратив можливість на щастя.

В загальних рисах, Онєгін можна сприймати як складний художній образ, який уособлює деякі негативні аспекти людської природи, такі як відчуження, безцільність та відсутність морального компасу. Він залишається одним із найвизначніших персонажів в російській літературі та заслуговує на увагу та обговорення з різних точок зору.