Question

Шептало- уособлення людської душі ,її вагань та поневіринь:прагнення волі чи підкорення силі обставин.(міні твір)​

Answer 1

Шептало — уособлення людської душі, її вагань та поневірянь: прагнення волі чи підкорення силі обставин? Протест чи конформізм? Цитата, винесена мною на початок твору, і спричинила глибокі й серйозні роздуми. Але, чи не вперше, я не маю категоричного судження, впевненої власної позиції. Тож я нічого не стверджуватиму, але спробую подумати просто в цьому творі. Є проблеми, про які ти б ніколи й не замислився: якісь конкретні реальні речі до часу видаються важливішими. Але отак, майже випадково, зіткнувшись із цим, я не можу лишитись осторонь…

Головний герой новели (дивно говорити так про тварину, але його непроста душа, сповнена цілком людських переживань та вагань, дає нам таке право) наприкінці твору таки повертається до свого хазяїна Степана. Втеча на волю видається нібито стихійною дією, він радий ткнутися мордою в руки Степана, не боїться й майбутніх сварок чи навіть ударів. Мені було боляче це читати. Це не історія про безмежну довіру тварини до людини чи щось таке, а історія про викривлення, приручення гордої красивої душі. Принаймні така моя думка. Це історія підкорення, навіть поневолення. І якщо спочатку це поневолення було тільки формальним, то наприкінці воно стало остаточним, бо неволя — не жердини, з яких складається загорожа, неволя — всередині…

Те саме з людиною. Не в змозі надалі чинити опір, людина думає, що «розумніше до часу прикинутися скореною, лишившись в душі вільною, аніж бути скореною насправжки».. Але де ж гарантія, що роль, маска не стане сутністю, що волі не загубиться, не вивітриться? Краще удати з себе скореного? Чи треба бігти проти вітру, плисти проти течії? Це не питання відірваної від життя філософії, це питання світогляду, життєвої позиції, питання нагальне, якщо можна так сказати… Скільки разів на день ставимо його собі, але ніколи не доходимо до широкого узагальнення. Таке узагальнення підказав мені твір Володимира Дрозда. Поки що я не маю повної, остаточної відповіді на це питання, але шукатиму її і не полишу своїх роздумів на нівдорозі…

Вийшло так, що в моєму творі значно більше питань, аніж відповідей. На даль чи на щастя, в житті теж значно більше питань, а ніж відповідей. Я схиляюсь до позиції опору, протесту, боротьби. І тут ховається небезпека: чи не виллється це все у звичайний максималізм, загальне заперечення, боротьбу всіх проти всіх? От… І знов питання.

Важко дати відповідь за такий короткий проміжок часу, у такому короткому творі. Нелегко й взагалі знайти ці відповіді.

Answer 2

У світі, де тисячі масок приховують обличчя, де слова гублять свій сенс і плекають вітри, де тіні думок грають у криваву гру, уособленням людської душі стає шептало. То німий супутник поневіринь, відданий слухач, що таємниці серця відгадує та впевнено плекає віру в майбутнє.

Шептало знає про вагання, що мусять сповити людську істоту, стоячи на роздоріжжі вибору. Вільна воля тягне до небес, відкриваючи безмежні простори можливостей, але відданість силі обставин заманює в тісний простір звиклості та безпеки. Та боротьба душі з власними демонами розриває на шматки, не даючи спокою і примусивши щоденно зважувати переваги і недоліки кожного вибору.

Чи сміливо піти проти потоку, наважитися впровадити зміни, чи ж змиритися зі статус-кво? Час плине, а душа коливається на гойдалці невизначеності. Втратити волю і знати, що все підпорядковано вищим силам, здається легшим шляхом. Проте, голос шептала, що тремтить у глибинах серця, нагадує, що життя справжнього значення набуває лише тоді, коли ми відчуваємо в собі силу змін.

І хоча шлях до вільності тернистий, він наповнений моментами сповненими дива та незабутніх здобутків. Воля - це чарівний ключ, що відкриває двері до невідомого, до світу можливостей та незліченних перспектив.

Тож, дивлячись у себе всередині, я бачу шептало – тихого супутника мого буття. Воно не дає заснути на лаврах і змушує завжди прагнути більшого, кращого, смілішого. Відчуваючи його торкання, я розумію, що найбільше за щастям тягнеться людська душа – тягнеться до волі, до самореалізації, до того, щоб стати майстром своєї долі.

Так, доля може випробувати нас, і обставини можуть переплутати всі карти. Але уособленням нашої душі є не страх перед змінами, а сміливість підкорювати життя, керуючись вірою в себе та свої можливості. І коли шептало стає невід'ємною частиною нас, ми перестаємо шукати відповіді ззовні – відповіді вже є всередині нас.