Question

Порівняльна характеристика Марисі(Мартин Боруля) і Наталки полтавки

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Наталка Полтавка майже ідеальна дівчина, здається, що вона не має жодної вади. Від першої появи на сторінках твору до останньої хвилини Наталка залишається втіленням найкращих якостей українських жінок. Її монолог і перша пісня розкривають вірність дівчини у коханні, щирість і глибину її почуттів. А в сцені зустрічі Наталки з возним вона вражає своїм почуттям гідності, гордістю і розумом. Крім того, Наталка не прагне вийти за багатого нелюба, знає про нерівність і рівність людей та добре орієнтується в соціальних відносинах.

Вона привітна і чемна людина, гарна робітниця і любляча дочка. «Золото, а не дівка», — захоплено говорить про героїню виборний. Вона готова на самопожертву заради матері – вийти заміж за пихатого і самозакоханого возного.

Але повернення її коханого Петра відродило в дівчині мужність і рішучість. Не кожна дівчина в ті часи була здатна розірвати стосунки з багатим нареченим і порушити свою обіцянку. Наталка й тут опиняється на висоті – вона наполегливо відстоює своє щастя і добивається свого. Героїня п’єси І. Котляревського нагадує чудову героїню доброї казки, яка робить лише добрі справи і живе виключно по правді. Саме у казках такі персонажі нагороджуються багатством, щасливим життям або щирим коханням. Можливо саме тому образ Наталки так приваблює читачів і глядачів. Адже в цьому образі утверджуються кращі дівочі якості, якості, яки у всі часи підносила народна мораль, якості, які й зараз повинні прикрашати наших співвітчизниць.

Марися – дочка Мартина Борулі. Юна працювита, розумна дівчина, шанує народні звичаї і традиції. Вона не прагнула стати дворянинкою, вона хотіла просто жити так як всі мати свою сімю. Батько казав їй нічого не робити і поводити себе як дворянка, називати батька “папашею”, але Марися не може бути дворянкою в неї тече селянська кров. Марися вправна хазяйка, не може сидіти без роботи.

Марися — найбільш стійка до змін, бо має міцну моральну основу, вона намагається зберегти своє щастя, їй панське життя, яким марить батько, ні до чого. Справді, Мартин Боруля виховував своїх дітей у дусі здорової народної моралі, про що свідчать Марисині слова: «Перше батько казали, що всякий чоловік на світі живе затим, щоб робить, і що тільки той має право їсти, хто їжу заробляє».  

Answer 2

Марися і Наталка Полтавка є двома героїнями української літератури, які зображені в творах Марка Вовчка "Марися" і Івана Котляревського "Наталка Полтавка" відповідно. Хоча обидві героїні представляють собою молодих українських дівчат, які виявляють силу характеру та незалежність, їхні характеристики мають свої відмінності.

1. Походження: Марися із повісті "Марися" належить до селянської родини, тоді як Наталка Полтавка з комедії "Наталка Полтавка" є дочкою козацького старшини.

2. Становище у суспільстві: Марися живе у бідності, а її життя супроводжується тяжкими випробуваннями та знущаннями. Наталка, з іншого боку, належить до середнього стану та має більш комфортне життя.

3. Характер: Марися виявляється відважною, самовідданою і незалежною жінкою. Вона відчайдушно бореться за свою любов і справедливість, не зважаючи на перешкоди. Наталка Полтавка відома своєю жвавістю, розумом і витонченістю. Вона проявляє розумність та винахідливість у вирішенні проблем.

4. Любовна історія: Марися закохується у багатого дворянина Яворського, з яким вона згодом проживає щасливе життя. У "Наталці Полтавці" Наталка закохується у Чуба, молодого козака, і вони ведуть боротьбу за свою любов, не зважаючи на суспільні норми.

5. Соціальні теми: "Марися" Марка Вовчка більш концентрується на соціальних проблемах, які стикаються селяни. "Наталка Полтавка" Івана Котляревського звертається до проблем козацького суспільства та боротьби за свободу.

6. Жанр: "Марися" є реалістичною повістю, а "Наталка Полтавка" - комедією з елементами фольклору та гумору.

Загалом, Марися і Наталка Полтавка - це дві сильні та цікаві героїні української літератури, які володіють власними особливостями характеру, соціальним статусом та контекстом своїх історій.