Question

Помогите пожалуйста! Даю высший ответ! Написать сочинение на тему: Думки і почуття викликані читанням роману Євгеній Онєгін.​(з цитатами)

Answer 1

Ответ:

Роман у віршах «Євгеній Онєгін» писався Пушкіним біля васьми років. Це були роки тварчої зрілості поетО. В 1831 році роман був кінчений і в 1833 році вийшов у світло. Він охоплює події з 1819 по 1825 рік: від закордонних походів російської армії після розгромуНаполеона до повстання декабристів. У центрі роману – любовна історія. Герої роману Євгеній Онєгін і Тетяна Ларіна, Валодимир Ленський і Ольга становлять дві любовні пари. Але всім їм не дано судьбою стати щасливими. Онєгіна Тетяна полюбила відразу й назавжди. А він прийшов до любові через роки, через глибокі духовні потрясіння. І, хоча Євгеній і Тетяна люблять один одного, вани не можуть стати щасливими, не можуть з’єднати Свою долю. І винуваті в цьому не які-небудь зовнішні обставини, а власні помилки героя, його невміння знайти правильний шлях у житті. Над причинами цих помилок Пушкін і змушує міркувати сваго читача.

На просту сюжетну лінію роману нанизана безліч побутових картин і описів природи, у романі описані живі люди з їхньою різною долею, з їхніми почуттями � характерами. Все це «собранье строкатих глав, напівсмішних, напівсумних, простонародних, ідеальних» представляє читачеві епоху… Це, звичайно, моя особиста думка, але мені здається, що головна ідея «Євгенія Онєгіна» полягає в тому, що щасливими можуть бути лише люди, які мало думають, мало знають, у яких немає прагнень до високого ідеалу. Люди із чуйною душею приречені на страждання. Цим мене й залучає роман, він переконує мене у власних спостереженнях. Приземлені люди живуть простіше, беспечнее й легше, але не кожний погодиться живатіти «у бездіяльності порожньому». Однак Пушкін не обмежується цими висновками. Він чітко показує, що у всіх цих фатальних помилках винуваті не його герої, а те середовище, та обстановка, що сформувала такі характери, що зробила нещасними цих по суті або по сваїх задатках прекрасних, розумних і шляхетних людей. Ці сумні й гіркі думки про недоськоналість миру виражені Пушкіним в останніх смутних рядках роману.

Answer 2

Захоплюючим, емоційним та завжди актуальним твором літературного генія Олександра Пушкіна є роман "Євгеній Онєгін". Стрімке переплетіння думок і почуттів героїв зненацька переносять читача у світ їх внутрішніх світів, дозволяючи зануритися у їхні переживання, відчуття та роздуми. Читання роману викликає низку емоцій та думок, і саме про це ми сьогодні розповімо.

Однією з головних тем роману є кохання та його вплив на долю людини. Онєгін, як головний герой, насамперед вражає своєю амбівалентністю почуттів. Він виразно демонструє свою позитивну сторону в діалозі з Ленським: "Дружби красивой сохраним / Черты давнишних образов" — здається, в цих словах відображено глибину його душі та велич його почуттів. Однак, у його стосунках із Татьяною, ми бачимо зміну: "А сердце — сердце, иное; / Что было, прежде не те!" — такі слова Онєгіна підкреслюють його байдужість та відчуженість.

Татьяна Ларіна, зворушлива і довірлива дівчина, що закохалася у Онєгіна, також не залишає байдужими своїх читачів. Вона пише листа до нього, розповідаючи про свої почуття. Слова Татьяни: "Я теє знала, що твоя доля нерозлучно пов'язана зі мною", яскраво відображають силу її переживань та безмежність кохання.

Ліричний образ Ленського, чуйного і романтичного митця, також викликає в нас низку думок про художній світ і прекрасне. Він сповідує свої переживання у вірші "Я пам'ятаю чудне мить...", що розповідає про його зустріч з Ольгою: "Твій погляд дивний і живий, / Твій голос — дивний і живий...".

Таким чином, "Євгеній Онєгін" не лише розкриває складність взаємин між героями, але й пробуджує в читачів глибокі думки про кохання, дружбу, життя та людські почуття. Використовуючи цитати з роману, ми бачимо, яким чином слова персонажів відображають їхні думки та почуття, додаючи тексту емоційної насиченості та глибини.

Читання "Євгенія Онєгіна" Пушкіна залишає в серцях читачів гірку солодкість відчуттів героїв, змушуючи задуматися над власними долею і думками. Роман не старіє і продовжує надихати людей усього світу, ставши справжнім шедевром світової літератури.