Question

Виписати моменти фолькльору із твору "Маруся" Г. Квітка-Основ'яненко

Answer 1

1. Елементи одягу.

Коси у неї як смоль чорнiї та довгi-довгi, аж за колiно; у празник або хоч i в недiльку так гарно їх повбира, дрiбушки за дрiбушку ... та як покладе їх на голову, поверх скиндячок вiнком, та заквiтча квiтками, кiнцi у ленти аж геть пороспуска; усi груди так i обнизанi добрим намистом з червонцями, так що разкiв двадцять буде... а на шиї... на чорнiй бархатцi, широкiй, так що пальця, мабуть, у два, золотий єднус i у кольцi зверху камiнець, червоненький...  Та як вирядиться у баєву червону юпку, застебнеться пiд саму душу, щоб нiчогiсiнько не видно було...

2. Сільське весілля.

Отак, раз, на клечальнiй недiлi, була Маруся у своєї подруги у дружках на весiллi i сидiла за столом. Проти дружечок, звичайно, сидiли бояри. Як пришивали боярам до шапок квiтки, то усi клали по шагу... Дружечки зараз кинулись з боярами цятаться... Троїста, музика гра, що є духу: риплять скрипки, бряжчать цимбали... Як же вдарив навприсядку, так ногами до землi не доторкується, — то поповзе навколiшки, то через голову перекинеться, скакне, у долошки плесне, свисне, що аж у вухах залящить, та вп'ять в боки, та тропака-тропана...

3. Старости, сватання.

...ввiйшли в хату двоє старостiв, люди хорошi, мiщани, у синiх жупанах аглицької каламайки, поясами попiдперiзуванi, з паличками, i у старшого старости хлiб святий у руках. Старший староста i каже:  

— Ми є люди нiмецькiї, а йдемо з землi турецької. Ми собi ловцi, удалiї молодцi. Раз дома, у нашiй землi, випала пороша... Я i кажу товаришу: "Чого нам дивитись на таку шквирю, ходiм ськать усякого звiрю", — i пiшли, їздили, слiдили i нiчого не получили. Назустрiч нам якраз їде на вороному коню отсей князь (а Василь устав та й кланяється, бо се про нього говорили)...   Маруся, вийшовши iз кiмнати, засоромилась — господи! — почервонiла, що твiй мак, i, не поклонившись, зараз стала бiля печi та й колупа її пальцем... Iди ж, iди та давай чим людей пов'язати. Або, може, — нiчого не придбала та з сорому пiч колупаєш? Не вмiла матерi слухати, не вчилася прясти, не заробила рушникiв, так в'яжи хоч валом, коли i той ще є.  Пiшла Маруся у кiмнату i винесла на дерев'янiй тарiлочцi два рушники довгих та мудро вишитих, хрест-навхрест покладених, i положила на хлiбовi святому, а сама стала перед образом та й вдарила три поклони, далi отцю тричi поклонилася у ноги i поцiлувала у руку, неньцi так же; i, узявши рушники, пiднесла на тарiлочцi перше старшому старостi, а там i другому.

Answer 2

"Маруся" Григорія Квітки-Основ'яненка є одним із найвідоміших творів української літератури, який містить багато моментів фольклору. Ось кілька з них:

1. Утвердження про велике значення родинних зв'язків та обов'язку перед батьками: головна героїня Маруся постійно нагадує про свою обов'язковість слухатися батьків та виконувати їхні бажання, що відображає українське народне мислення.

2. Відображення українського сільського життя: у творі описується життя селян, їхні традиції, обряди та звичаї. Наприклад, святкування Великодня, кумство, весільні обряди, співи, танці та інші аспекти народної культури.

3. Використання української народної мови: у творі часто зустрічаються слова, вирази та фрази, характерні для української мови народу. Це додає автентичності твору та наближає його до народного фольклору.

4. Легендарні мотиви: автор уткнувся в сюжетній лінії твору на народну легенду про рибалку, який потрапляє до водяного царства. Цей мотив часто зустрічається в українській народній творчості.

5. Образи героїв: багато героїв твору втілені народними архетипами. Наприклад, головний герой Іван-Онуфрій Васильович, який представляє собою типового українського козака, відзначається сміливістю, вірністю та гордістю.

Ці моменти фольклору у творі "Маруся" допомагають створити атмосферу народності та підкреслюють національну ідентичність українського народу.