Question

Твір війна найбіше з лих

Answer 1

Ответ:

Если хочешь почитать, то вот

Війна - найбільше з лих  

  І виростають покоління,  

  Котрі не чули тишини.  

  О, найстрашніше з літочислень  

  Війна - війною - до війни!  

  / Л. Костенко /  

Історія людства рясніє війнами. Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна?  

Війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. Ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру, за жінку. Пізніше - за іншу здобич, за дорогоцінне каміння, перли і золото, за невільників. Потім загарбували території заради корисних копалин, світового панування...  

Різні часи, різні масштаби, різна зброя (від кам'яної сокири до міжконтинентальної ракети) - та лишалася сутність. Адже так чи інакше, війна - це лихо, незалежно від того, визвольна вона чи загарбницька, бо страждають прості люди, плачуть матері і вдови, зростають сиротами діти.  

Плаче Ярославна "в Путивлі на валу, на брамі", бо її ладо, князь Ігор повів дружину "на землю половецьку за землю Руську".  

Залишається вдовою Горпина Чурай, напівсиротою - її донька Маруся.  

Багато горя несли війни. І хоч Україна загарбницьких воїн ніколи не вела, її народ був змушений оборонятися, не легше було тим, хто втрачав найближчих і найдорожчих. Згадайте розділ поеми І. Драча "Ніж у сонці" про божевільну матір, від горя якої навіть Врубелів "Демон" жахнувся. В хаті у неї сиділи собака, кіт і півень, яким вона підносила чарки, називаючи їх іменами синів.  

Найбільшим лихом ХХ століття була для України, як і для багатьох інших країн світу Друга світова війна. Активну участь в ній взяли й письменники, воювали вони і словом, і зі зброєю в руках.  

  Це знову напад? З ворогом двобій?  

  Ми чуєм, нене! Ми йдемо на бій! -  

  пише на початку війни П. Тичина ("Ми йдемо на бій").  

  Ніколи, ніколи не буде Вкраїна  

  Рабою німецьких катів, -  

присягає М. Бажан у вірші "Клятва", що став військовим гімном нарівні з російською піснею "Священная война".  

  Я віддам свою кров, свою силу  

  і ніжність до краплі,  

  Щоб з пожару ти встала,  

  тополею в небо зросла, -  

обіцяє А. Малишко, що називав себе сурмачем.  

Але хіба вони виступали за війну? Християнська мораль закликає прощати, але хіба можна забути трагічні дні і роки голоду і похоронок та страшні криваві вбивства, жорстокість яких межувала з божевіллям?  

  Будь проклят той, хто  

  зважиться забути,  

  Будь проклят той, хто  

  скаже нам: "Прости!"  

- від усього серця проголошує М. Бажан над Бабини Яром у Києві ("Яр").  

Для нас це вже історія. Але і сьогодні ця війна вривається часом у наше житя їржавими мінами і снарядами, що досі не втратили своєї зловісної сили.  

  Про це вірш Ліни Костенко "Пастораль ХХ століття"  

  Їх рвонуло навідлиг. І бризнуло  

  кров'ю в багаття.  

  І несли їх діди, яким  

  не хотілося жить...  

  Гарні діти були. Козацького  

  доброго крою.  

  Коли зносили їх, навіть  

  сонце упало ниць.  

Та не останньою була Велика Вітчізняна - і сьогодні ще лунають вибухи і постріли. Скільки життів покладено в Афганістані, скільки скалічено душ! Придністров'я, Абхазія, Югославія, Чечня... Найближче "вчора" і сьогодні.  

І думаєш: "Господи, чого людям треба? Адже світить в небі сонце, росте в полях хліб. Люди кохаються, народжують дітей, створюють симфонії і поеми, роблять наукові відкриття..." Тільки б служили ці відкриття миру, а не справі знищення!  

Відкривши фантастичну силу атома, відомий вчений Ф. Жоліо-Кюрі справедливо застерігав: "Не можна припустити, щоб люди спрямували на своє власне знищення і сили ті сили природи, які вони зуміли відкрити і підкорити" (Зб. "У світі мудрих думок").  

І хочеться звернутися до усіх землян словами відомої пісні:  

  Убийте війну,  

  Прокляніте війну,  

  люди Землі!

Объяснение:

Answer 2

Війна завжди була однією з найбільших трагедій, що супроводжує людство протягом його історії. Вона приносить страждання, знищення та незгоди, відбирає життя та руйнує майно. Звісно, ситуації, коли війна може вважатися необхідністю, можуть виникати через конфлікти між державами, територіальні спори, ідеологічні протиріччя та інші фактори.

Проте, важливо також звернути увагу на те, що навіть у найскладніших ситуаціях мирне вирішення конфлікту завжди є бажаним варіантом. Війна приносить лише біль і страждання, порушує звичайне життя мільйонів людей, позбавляє їхні сім'ї, будучину та надії.

В історії світу ми бачили багато прикладів того, як війна призводила до руйнування націй, економік, культурних цінностей. Важливо навчитися вчасно реагувати на конфлікти, вирішувати їх шляхом дипломатії, перемовин та мирних домовленостей. Такі підходи сприяють збереженню життя, зміцненню відносин між країнами та розвитку позитивних тенденцій у суспільстві.

Отже, війна дійсно призводить до лиха і знищення. Справжнім завданням для суспільства є розуміння важливості миру, вирішення конфліктів за допомогою мирних засобів та спільних зусиль для забезпечення стабільності та процвітання всіх народів.