Question

розкрийте суспільно-історичний контекст комедії мольєра міщанин-шляхтич.з якою метою пан журден прагнув потрапити у вище товариство​

Answer 1

Ответ: Головна проблема, на якій побудований твір, відображає певний етап розвитку Буржуазії у Франції.

Новоспечені буржуа, які накопичували собі чимало грошей, різними шляхами, хотіли стати аристократами. Саме тому, головний герой комедії, Пан Журден, замовляє собі новий аристократичний одяг, демонструючи відсутність смаку, а також починає брати уроки із шляхетних мистецтв, такі як: фехтування, танцю, музики й філософії. Роблячи з себе повного дурня. Таким чином ми можемо побачити, що для Пана Журдена дворянське ім'я є гарантією найвищих моральних цінностей. Тому, щоб стати дворяном, Журден беззастережно в усьому покладається на хитрого дворянина графа Доранта. Через їхні стосунки практично показані реальні суспільні відносини. Тому, сміючись над бідолашним Журденом, який будь-що хоче стати схожим на дворян та ще й дочку видати заміж неодмінно за шляхтича, ми разом з ним співчуваємо саме йому. Граф Дорант і Маркіза Дорімена, показують неправдиве, вередливе, непорядне дворянство. Представником такого дворянства є Дорант, який розтринькав все своє майно, та шукав собі багату наречену, та й Дорімена "покохала" його, бо була переконана, що він багатий, тому що дарив дорогі подарунки. Про справжнє кохання в цій парі й мови не шлось. Обоє вони пошилися в дурні.

Отже, проблема справжнього й несправжнього, проблема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню героїв одне про одного. Змальовуючи Журдена, Мольєр показує нам моральні уроки, без яких неможлива комедія класицизму.

Объяснение:

Answer 2

Комедія "Міщанин-шляхтич" (Le Bourgeois gentilhomme) була написана французьким драматургом Жаном Батистом Мольєром у 1670 році. Це твір, що належить до жанру комедії балету, де між діями виконувались танці і музичні номери.

Суспільно-історичний контекст:

1. Феодалізм і влада дворянства: У той час Франція перебувала в епоху абсолютної монархії, а більшість населення було підданою дворянства. Так звана "третя станція" складалася з міщанства, яке мало обмежені можливості вищого освіти і державної служби.

2. Роль державної служби: Чиновництво і служба в армії були важливими способами для міщан отримати соціальний статус і піднятися в суспільстві.

3. Культура французького абсолютизму: Люди з міщанства і простолюдини бажали відповідати нормам поведінки дворянства, щоб отримати його привілеї, соціальний статус і повагу.

Мета пана Журдена: У комедії головний герой, Монсьєр Журден, є міщанином, який мріє стати шляхтичем і вважає, що зможе досягти цієї мети, навчаючись звичаям і манерам дворянства. Він займається самоосвітою, але його знання та намагання наблизитися до дворянського способу життя викликають сміх і жартівливі ситуації. Пан Журден вбачає в шляхетному статусі шлях до соціального піднесення і приміряє на себе неправильне розуміння шляхетства, намагаючись перейняти поведінку, манери та обрядовість дворянства.

Мольєр у своїй комедії критикують соціальні амбіції міщан та їхню спробу "посіяти вищу родовідність". Хоча герой є відданим, але необдарованим мрійником, його зусилля здаються нісенітницями в очах інших персонажів та глядачів, що створює комічні ситуації.

Основна мета Мольєра полягала в тому, щоб викрити штучність та недоліки французького суспільства того часу, показавши неадекватне бажання міщанства наслідувати дворянство, а також надавши зображенню багато комічних елементів.