Вопрос задан 10.07.2023 в 15:59. Предмет Литература. Спрашивает Ершов Иван.

Як змінилася тематика та проблематика творчості Т.Шевченка в період ув'язнення та заслання? ​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Садыков Адель.

Ответ:Поет почав свою творчість на засланні поезією «Думи мої, думи мої» (1847), що відкривається тими самими словами, що й заспів до «Кобзаря» (1840). Цим Шевченко підкреслив незмінність своєї ідейно-поетичної програми та нерозривність свого зв'язку з рідним краєм і народом. Шевченкова лірика часів заслання має широкий тематично-жанровий діапазон. У ній дедалі збільшується і багатство фоніки, і кількість оригінальних тропів, і емоційна багатогранність ліричних реакцій поета. Тематично можна виділити такі групи віршів цього періоду: автобіографічна, пейзажна, побутова, політична, філософська лірика.

До ліричних творів автобіографічного характеру, у яких Шевченко змалював свої власні почуття, настрої й переживання, належать вірші «Мені тринадцятий минало», «А. О. Козачковському», «І виріс я на чужині», «Хіба самому написать», «І золотої й дорогої», «Лічу в неволі дні і ночі» та інші. Але й у пейзажній ліриці поет, описуючи краєвиди місцевостей, де відбував заслання, часто висловлює особисті настрої, думки і спогади («Сонце заходить, гори чорніють», «І небо невмите, і заспані хвилі» та інші). Автобіографічні мотиви трапляються і в таких поезіях громадсько-політичного звучання, як «Сон» («Гори мої високії») та «Якби ви знали, паничі». Багатством мотивів відзначається побутова лірика часів заслання. Тут звучать мотиви дівочих пісень і бадьорих юнацьких жартів, материнства і жіночого безталання (так званої жінки лірика Шевченка), шукання долі й нарікання на неї, смутку, розлуки й самотності. Поет часто вдається до жанру народної пісні й пісенної образності, але побутово-соціальний аспект зображення у багатьох випадках переростає в політичні узагальнення. Поетичний стиль цих творів відзначається простотою вислову, конкретною образністю й метафоричністю. Зображуваний у них світ персоніфікований (вітер шепоче, доля блукає, думи сплять, лихо сміється). Процес опрацювання фольклорного матеріалу вдосконалюється, збагачується новими формами й методами. Фолькльорні мотиви й образи набирають у Шевченка ознак нової мистецької якості. Деякі вірші Шевченка ще за його життя перейшли в народно-пісенний репертуар і стали жити самостійним життям, підлягаючи законам фольклорних творів.

Поет і на засланні продовжував таврувати в своїх творах самодержавно-кріпосницький лад та поневолення уярмлених Москвою народів. Свою політичну актуальність донині зберіг заклик Шевченка у вірші «Полякам» («Ще як були ми козаками», 1847) до згоди й братерства українського і польського народів як рівний з рівним. У невеликій поемі «У Бога за дверима лежала сокира» (1848) Шевченко використав казахську легенду про святе дерево, щоб відтворити в алегоричних образах тяжку долю поневоленого казахського народу. Відгуком поета на революційні події в Західній Європі була сатира «Царі», одна з найзначніших полі

тичних поезій Шевченка часів заслання (є 2 редакції твору: 1848 і 1858). Вдало поєднуючи елементи зниженого бурлескного стилю з пародійним використанням урочисто-патетичної лексики, автор створив поему, яка містила в собі заклик до революційного повалення царату:

Бодай кати їх постинали,

Отих царів, катів людських!

Объяснение:Не благодаріть

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Під час періоду ув'язнення та заслання Тарас Шевченко зіткнувся зі значними обмеженнями і страшними умовами життя, що відобразилося на його творчості. Він переживав фізичні й психологічні терпіння, але цей час також вплинув на його погляди і змінив напрямки його творчості.

  1. Зміна проблематики: У творчості Шевченка під час ув'язнення та заслання загальний тон стає більш меланхолійним, рефлексивним та глибоким. Він активно роздумує над долею українського народу, його терпінням і майбутнім. Твори цього періоду дещо відрізняються від його попередніх праць, оскільки вони виражають більш глибокий і філософський підхід.

  2. Соціально-політична ангажованість: Ув'язнення та заслання змінили Шевченка як особистість і його ставлення до соціально-політичних питань. Він став більш активним учасником суспільної боротьби за права українського народу та його культурну і національну ідентичність.

  3. Підсилення патріотичних мотивів: Відчуття патріотизму та глибокої прив'язаності до рідної землі ще більше зростає. Твори з цього періоду виражають гордість за український народ і намагаються підтримати його в нелегкий час.

  4. Лірика і рефлексія: Творчість Шевченка під час ув'язнення та заслання набула більш інтимного характеру. Він пише багато ліричних віршів, в яких роздумує про сенс життя, любов, смерть та власну долю.

  5. Глибше пізнання національної історії: Під час цього періоду Шевченко більше займається вивченням історії України, її культурної спадщини та національних героїв. Це відбивається в його творчості через спробу відтворити героїчний минулий українського народу.

Ув'язнення та заслання Т.Шевченка не тільки змінили тематику і проблематику його творчості, але й додали глибини та ваги до його творів. Цей період став складовою його національного героїзму та визначив новий етап в його літературному доробку.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос