Question

Напишіть твір-мініатюру на тему «Мій улюблений поетичний твір». зарубіжна література

Answer 1

Я читаю багато віршів, але найбільше за все мені подобається С. Єсенін. Читаючи вірші цоьго поета, можна виділити різні теми: про природу, батьківщину, любов. З віршів на ліричну тему я хотіла б вибрати “Лист до жінки”. У ньому С. Єсенін пише про любов, що він піднімає у своїх почуттях. Жінка відкидає його любов:

Ви говорили: Нам настав час розстатися, –

Що вас змучило Моє очманіле життя…

С. Єсенін писав, що Земля – це корабель. На цьому кораблі з кожним може трапитися різне. Поет сам потрапив у важку ситуацію.

Він вів розгульне життя. У листі до улюбленої жінки С. Єсенін кається. Але прямо прощення він не про сит.

З його листа ясно, що він шкодує про загублену любов. Поет порівнює себе з її чоловіком, серйозн і розумним, робить висновок, що він їй зовсім не потрібний

С. Єсенін зміг написати жінці лист, у якому він висловив всі свої думки, вилити біль душі, виходить, він щиро любив цю жінку. У листі він не обіцяє любові, але пише, що буде пам’ятати її завжди.

Answer 2

У світі, де слова стають магічними містами до душі, мій улюблений поетичний твір – це "Поет і дрімлюча ніч" від Едгара Аллана По. Він вчить мене поглиблюватися у себе, насолоджуватися таємницями ночі, що плетуться між зірками та тінями.

Коли я читаю цей вірш, мене вкриває холодним пульсом захоплення, наче промені місяця, що проникають скрізь. Червона троянда, в’яне над вікном, стає символом тлінності та туги. За допомогою слів, які вібрують на межі реальності та фантазії, По переносить мене в інший світ – місце, де раціональність відступає перед почуттями.

Мовою поета, ніч стає не тільки темною порою доби, але й мандрівкою вглиб себе. Реальність зливається зі снами, а мова стає засобом створення світу, де справжність та ілюзія переплітаються в суперечках. Через декілька рядків, я вже не читач, а пілігрим, що блукає стежкою незвіданої абстракції.

Твір вчить мене бачити більше, відчувати глибше та відчувати магію слів. Він перетворює звичайну ніч на полотно для творчості, а слова – на кисті, що грають кольорами думок. "Поет і дрімлюча ніч" – це не просто вірш, це подорож у внутрішній світ, де поетична душа зливається зі своєю нічною відображеністю.