Question

Написати твір за подадим планом Людина і природа у творі Є Гуцала Лось.Обсях 10-12 речень

Answer 1

Ответ:

Людина і природа — нерозривне, людина є її часткою.

Є. Гуцало розповідає нам лише про короткий епізод із житія людей і природи. Але ця розповідь зворушує, викликає співчуття і водночас гнів, що люди можуть бути настільки жорстокими.

Автор знайомить нас із красенем, великим, сильним лосем. Він сповнений життєвих сил. Він чекає на прихід весни, коли все оживе і розквітне.

Лось жив у заповіднику, людей не боявся, хоча раніше жив у тайзі і був диким. Але час минав і тепер він звик до людей. Далі ми дізнаємось, що потрапивши у річку навесні, коли було ще багато криги, лось почав тонути. Як він не боровся, але ні річка, ні міцна крига його не відпускали. На допомогу тварині прийшли два маленькі хлопчики. Ризикуючи своїм життям, вони прорубали товсту кригу і лось вибрався на берег. Маленькі хлопці зачаровано дивились на цього велетня.

Але врятований дітьми звір загинув від руки дорослої людини, яку цікавили пише великі роги лося. Чи не жорстоко це?

На мою думку, автор усім серцем намагався сказати, застерегти нас від таких фатальних помилок перед беззахисними тваринами. їх треба любити, берегти, спостерігати за їхнім життям, а не бездумно вбивати.

Якщо людина почне цінувати те, що дає природа, вона стане іншою: чистішою, співчутливішою, добрішою. І таких конфліктів між людиною та природою вже не буде.

 

Объяснение:

Answer 2

Людина і природа завжди були нерозривно пов'язані між собою, а ця зв'язок особливо яскраво проявляється у світі Гуцульщини. Живописні карпатські пейзажі, які оточують гуцулів, відображають велич і неперевершену красу природи. Один із символів цієї місцевості – гуцульський лось, що став втіленням злагоди між людиною та довкіллям.

Гуцули завжди плідно співіснують з природою, використовуючи її ресурси з уважністю та обережністю. Стародавні обряди та традиції відображають відношення гуцулів до тварин та рослинного світу як до важливих частин життя. Один із найважливіших моментів – полювання на лося. Воно відбувається з великою повагою до тварини, з врахуванням її ролі в екосистемі та збереженням популяції.

Лось, як символ Гуцульщини, став об'єктом глибокого культурного спілкування між людиною та природою. Гуцули вважають, що лось має особливий дух, який сприяє гармонії в їхньому житті. Легенди та оповідання про цю могутню тварину доповнюють культурний нарратив і збагачують спільну спадщину.

Проте, зрозуміло, що взаємодія між людиною та природою не є безперечно гладкою. Глобальні зміни клімату, недбале ставлення до ресурсів призводять до викликів для екосистеми Гуцульщини. Саме тут виникає необхідність збереження різноманіття природи, зокрема популяції гуцульського лося, через прагматичне й екологічно обґрунтоване використання ресурсів.

Отже, взаємозв'язок між гуцулами та гуцульським лосем створює унікальну гармонію між людиною і природою. Це взаєморозуміння є основою для збереження культурних та екологічних цінностей Гуцульщини, забезпечуючи її довгострокову рентабельність та неперевершену красу.