Question

Твір-мініатюра весняна казка, 10-15 речень​

Answer 1

Ответ 1 :

Напевно, найпрекрасніша пора року - це осінь. Вона милує усіх барвистістю, яскравістю та різноманітністю кольорів.

Дерева, вкриті різнобарвними листочками, нагадують вогники, що мерехтять, переливаються і з кожним днем стають червонішими.

У цю пору можна чути тихій шепіт трав, пожовклих під впливом осені-чарівниці. Засихають квіти, перестаючи радувати усіх своїм цвітом.

Вже не чутно співу птахів, їх розмов та співбесід. Інколи можна почути перекрикування тих пташок, що не покинули рідний край, залишилися зимувати у себе а батьківщині.

Пізніше починає опадати листя, осипаючим вогнягим дощем. Уся земля перетворюется наче на палітру художника, що вирішив малювати лише жовтими, червоними та помаранчевими кольорами. Приходять вітри дощі. Вони, не жаліючи себе, активно виконують свою роботу

Осінь - кажкова пора року, а саме через це вона мні і подобається!

Ответ 2 :

С кожним днем теплішає. От уже і сніг розтанув, і земля вкрилася свіжою зеленою травою. Постійно дме вітер, але він уже м’який, теплий, наповнений ароматом перших квітів. Пригріває сонечко, а у вітах дерев співають птахи, що повернулися з теплих країв. Бруньки набухли та от-от перетворяться на молоде листя. Заквітають вишні та абрикоси, розповсюджуючи навколо себе солодкий аромат. Скоро сади стоятимуть наче в білому тумані. Усе довший день, все приємніша погода. Травень принесе першу весняну грозу та зливу, що напоїть землю живильною вологою. Весна – то час пробудження та оновлення природи, сповнене краси та радості.

Answer 2

У селі прокинулася весна, і земля ожила від довгого зимового сну. Перші квіточки виглянули з-під теплої землі, неначе соромливо красувалися своєю ніжністю. Сонце ніби посміхалось, розсипаючи промінці на усі боки.

Ліс став живим, відзначаючи своїм шепотом величність природи. Річка тихо пливла серед зелені, наче переказуючи всі свої пригоди з минулих років. Тварини, які довго приховувались від холодів, виходили на світло і радісно грали в свої дитячі ігри.

А потім у село прийшла Весняна Фея. Вона була вбрана в плаття з пелюсток квітів і мала очі, як два яскраві сонця. Кожен, хто її бачив, відчував відразу ж бажання творити добро і навколо себе.

Фея пройшла вулицями села і кожному дарувала по кришталевій краплинці роси. Той, хто її приймав, одразу відчував в собі натхнення і радість. Але те, головне, вона надавала можливість збудувати одну бажану справу.

Завдяки Феї, діти змогли засадити свій маленький квітковий садок, а старші мешканці села згуртувалися разом і відновили старий культурний будинок. Навіть ті, хто раніше вчиняв лихо, тепер вирішив відшкодувати свої помилки.

І так весело і радісно пройшла весна, завдяки Весняній Феї, яка дарувала світло, натхнення та можливість творити добро. І кожен вірив, що навіть у найсіріші моменти життя завжди можна знайти краплинку казки та чарівства.