Вопрос задан 06.07.2023 в 09:31. Предмет Литература. Спрашивает Лабінська Оксана.

Срочнооо!!! Твір на тему "Чому люди спалюють книжки?" ( за романом Р.Бредбері "451° за Фаренгейтом")

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Стенюшкин Артём.

Ответ: Правительство хотело сделать из людей "зомби", сделать всех одинаковыми. Жизнь должна была быть беззаботной и тупой, люди общались бы  только с "семьей" со стен. А книги дают людям новые знания, эмоции, а вместе с эти могли возникнуть противоречия, разные взгляды, споры между населением. Это не нужно было правительству, поэтому был приказ сжигать любые книги. Одним словом - тотальный режим над сознанием человека, уничтожение его, как личности и как индивида со своим внутренним миром, эмоциями, знаниями.

Объяснение:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

"Полум'я і Слова: За Мотивами Роману Р. Бредбері '451° за Фаренгейтом'"

У світі, де знання і свобода слова були піддані рішучому пригніченню, де інформація відірвана від паперу й перетворена на полум'я, запитання про те, чому люди спалюють книжки, стає глибоким роздумом над природою контролю та невпевненістю в себе. Роман Рея Бредбері "451° за Фаренгейтом" відображає жахіття майбутнього, де культура замінена на зрив інформаційного потоку, а спалювання книжок стало символом гніту свободи думки.

Світ, створений Бредбері, подається як спалювання навіть найменших джерел інтелектуальної стимуляції. Поїдання знань вогнем є засобом контролю над населенням, де влада сприймає незалежне мислення як загрозу. В такому середовищі спалювання книжок не лише видаляє текст, але й спотворює минуле, управляючи сприйняттям людей про історію. Люди стають пасивними консуматорами розваг, де поділ ідеї стає рідкістю, а спільна пам'ять зникає.

Проте, коріння цього вогнища цензури та неологізму можна простежити у незабутньому рядку роману: "Люди почали заливати свої думки в мозаїку ультракоротких записів замість довгих роздумів" – це блискуче втілення проблеми сучасної споживчої культури, де спрощення думок і використання поверхневої інформації заважають глибокому аналізу та вивченню. Спалювання книжок може втілювати й небажання бачити свої недоліки і помилки, замінюючи їх гарними, але поверхневими образами.

Релігійні та політичні мотиви також грають важливу роль у цій книзі. Спалювання стає релігійним актом, де кожна сторінка знаходиться під владою "коричневої лисиці", а цінності віддані альтернативним ідеологіям. Історія піддається спотворенню, а правдивість міняється на фальшивку. Ця тема вказує на небезпеку, яка виникає, коли знання контролюється владою, історія переписується та пригнічується.

Усупереч цій дикій реальності герой роману, вогнеборець Монтег, виявляє бажання знати, розуміти та зберегти книги, навіть якщо це загрожує його життю. Його внутрішній конфлікт і пошук істини свідчать про важливість збереження і передачі знань поколінням.

Отже, спалювання книжок у романі "451° за Фаренгейтом" відображає не лише цензуру і контроль, але й загрозу втрати ідентичності, історії та незалежного мислення. Воно нагадує нам про важливість відстоювання свободи слова, вивчення історії та збереження спадщини знань для майбутніх поколінь.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос