Question

Твір на тему :відображення біблійних сюжетів у творах світової літератури​

Answer 1

Ответ:

іблійні сюжети й мотиви в українській та світовій літературі

Біблія — найвеличніша книга людства, яка містить заповіти Бога людям для усвідомлення їхньої гріховності та спасіння душі.

До біблійних образів, мотивів і сюжетів в усі часи зверталися письменники різних країн. У XIII-XVIII століттях не було митця, який би у своїх творах не звертався до Біблії. Не втратила ця Книга книг свого значення і в пізніший період. Біблійні образи й мотиви живили творчість і надихали на нові твори Г. Сковороду і Т. Шевченка, Данте і Шекспіра, П. Куліша і О. Пушкіна, Лесю Українку і Ч. Айтматова.

Філософ і просвітитель Григорій Сковорода називав Біблію своєю "возлюбленою невісток" і зазначав, що саме в духовному шлюбі з Книгою книг народилися найкращі його твори.

До Біблії звертався і Тарас Шевченко. З неї він брав вислови (як епіграфи до творів "Сон", "Єретик", "Великий льох"), мотиви, які по-своєму переробляв. Такої переробки зазнали десять псалмів Давидових. У сорок третьому псалмі читаємо:

Смирилася душа наша,

Жить тяжко в оковах! Встань же,

Боже, поможи нам

Встать на ката знову.

У сто тридцять другому псалмі митець лине думкою в далеке майбутнє, в якому всі люди будуть рівними, житимуть, як брати. Найповніше Т. Шевченко сказав про те, яким уявляє нове суспільство, у поезії "Ісаія. Глава 35", використавши пророцтва Ісаія, автора однієї з книг Біблії.

За переспіви біблійних псалмів бралися П. Гулак-Артемовський, Ліна Костенко, Дмитро Павличко. Біблійні сюжети розвивалися Іваном Франком у поемі "Мойсей", Лесею Українкою у драмах "В катакомбах" та "Одержима".

До невичерпного джерела Біблії, до її вічних тем і образів зверталися Б. Пастернак у романі "Доктор Живаго" і Бальзак у творі "Ісус Христос у Фландрії". Зачаровує нас яскравими картинами втілення вічного сюжету "Майстер і Маргарита" М. Булгакова. Майже сорок років працював польський письменник Г. Панас над романом "Євангеліє від Іуди", у якому Христос змальований людиною, але найвищої породи і природи, носієм особливих здібностей. Далекі від ідеальних християнських стосунків події зображено в романі "Собор Паризької Богоматері" В. Гюго. У творі тісно поєднані краса і потворність, добро і зло. Рівноправним героєм твору є собор, який втілює ідею добра, справедливості, любові, який є німим свідком трагічних подій і водночас символом можливості повернення людей до вічних цінностей.

Сюжети й образи Біблії мають символічне значення, до них, думаю, ще довго будуть звертатися митці різних країн, відшукуючи відповіді на вічні питання про добро і зло, смерть і безсмертя, любов і ненависть.

Объяснение:

Answer 2

Відображення біблійних сюжетів у творах світової літератури завжди було захопливим предметом досліджень. Біблія, як зібрання релігійних текстів, вплинула на формування культурної спадщини людства і стала невід'ємною частиною літературних творів. Ця взаємодія релігійно-філософських ідей та художнього виразу створила величезний обсяг літературних шедеврів, що відзначалися глибиною та високим мистецьким рівнем.

Однією з найвідоміших біблійних історій є розповідь про Адама та Єву. Ця історія про початок людської раси, про згубний вибір і вигнання з Раю, зустрічається в різних творах. Наприклад, Джон Мілтон у своєму епічному поемі "Втрачений рай" відтворив цю історію, розглядаючи її з різних точок зору і вдавшися в аналіз духовних та моральних аспектів подій.

Ще однією важливою біблійною темою є історія про Авраама і Ісака, де Бог випробовує вірність Авраама через запит на жертвоприношення свого сина. Цей мотив зустрічається у багатьох творах, наприклад, у оповіданні "Спалах" Ернеста Гемінгуея. У цьому оповіданні важливу роль відіграє внутрішній конфлікт головного героя, який нагадує духовний вимір біблійної історії.

Також варто згадати роман Федора Достоєвського "Злочин і кара", де автор аналізує тему відкуплення через страждання. Головний герой, Родіон Раскольников, у своєму боротьбі зі справедливістю та моральністю, ненавмисно відтворює мотиви біблійної казни про Ісуса Христа.

Історія про Юду та Ісуса також стала важливим джерелом натхнення для літературних творів. Наприклад, "Господиня з дому Юдеїв" Томаса Манна досліджує психологічний портрет Юди, а Альбер Камю в своєму романі "Ісус Сполучений" розглядає фігуру Ісуса з позицій абсурдності людського існування.

Таким чином, біблійні сюжети стали не лише джерелом духовних відтінків у творах світової літератури, а й могутнім інструментом для аналізу глибоких етичних, моральних і філософських питань. Їхня присутність у творах сприяла створенню багатогранних історій та образів, які досі залишаються актуальними для читачів у всьому світі.