Question

Скласти міні-твір "Чи потрібно писати про війну?"(зарубіжна література)​

Answer 1

Ответ:

Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила  справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.    Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.     Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.    На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.

Объяснение:

Answer 2

Тема війни завжди була важливою у світовій літературі. Питання "Чи потрібно писати про війну?" викликає обговорення і різні точки зору серед письменників та читачів.

Деякі вважають, що писати про війну - це спосіб вшанувати пам'ять про тих, хто втратив життя від рук війни, або про тих, хто вижив і повернувся додому, але залишив свою душу на полі бою. Це може бути спробою засвітити страждання, героїзм, але також жах війни, щоб забезпечити поколінням пам'ять і навчання на майбутнє.

Інші вважають, що постійна фіксація на війні може підтримувати культ війни, робити її схвалюваною частиною суспільства, а це може вести до нових конфліктів. Вони стверджують, що літературі потрібно звертати увагу на інші аспекти життя, які можуть сприяти миру та співжиттю.

Таким чином, обговорення щодо потреби писати про війну продовжується. З одного боку, це важливий спосіб відображення людського досвіду та вивчення минулого. З іншого боку, це викликає питання щодо того, як ми можемо використовувати цю літературу, щоб сприяти миру та міжнаціональному розумінню, а не підтримувати цикли насильства. Відповідь на це питання може бути різною для різних людей і націй, але важливо залишати цю дискусію живою та актуальною в сучасному світі.