Question

Ессе на тему "Дивовижний світ дитинства у поезіях Лесі Українки" ​

Answer 1

Ответ:

Я була малою горда, —

Щоб не плакать, я сміялась.

Леся Українка

Кожен поет чи письменник вкладає у свій твір часточку власної душі, висловлює власні почуття і переживання, своє бачення світу. Відома українська поетеса Леся Українка вже з дитячих років дуже тонко відчувала добро і зло, правду і кривду. Хоча її власне дитинство можна було б назвати порою безхмарного щастя, якби не важка хвороба. Вона виростала в родині, де дітей оточили любов'ю і повагою з ранніх літ. Їх любили, ставилися до них турботливо, розуміли їх потреби.

У Лесі було двоє братів — Михайло і Микола та три сестри — Ольга, Оксана, Ізидора. Всі діти жили дружно. Батько — юрист П. А. Косач та мати — письменниця Олена Пчілка самі навчали синів і дочок, бо вважали, що тодішня система освіти завдавала дітям більше шкоди, ніж давала користі. В сім'ї любили читати, перекладали літературні твори з інших мов, записували народні пісні та звичаї.

Тому перші ігри Лесі та її братів і сестер також були схожими на літературні твори. Вони часто гралися в Жанну Д'Арк — відважну дівчину, яка стала на чолі французького війська і визволила свою країну від ворога, у Робінзона, який після морської катастрофи влаштував життя на безлюдному острові. Найчастіше ці ігри відбувалися у старому Луцькому замку, адже родина тоді жила на Волині.

Та це зовсім не означає, що дівчинка була відірвана від реального життя. Батьки не боронили своїм дітям спілкуватися з їх однолітками із простих родин. Лесю вражала бідність селян, сільських дітей, з якими дружила. Вони найчастіше були неписьменні. Маленька дівчинка допомагала, як могла: вчила їх грамотиЗ самого дитинства Леся виявляла наполегливість і мужність. Вона могла крадькома піти до нічного лісу, щоб відчути його чари. Їй забажалося проникнути в таємниці Луцького замку, тому почала збирати перекази про нього.

Леся була дуже терплячою. Ніколи не зізнавалася, коли їй щось боліло. Ці свої дитячі почуття поетеса висловила у вірші "Як дитиною, бувало...". Вірш зовсім невеличкий, всього кілька рядків, але в нашій уяві постає образ мужньої маленької дівчинки, яка не хнюпиться, не плаче, а навіть сміється, коли їй боляче.

Власний біль Леся вміла тамувати. Зате чужий біль викликав у неї жаль і співчуття. Навіть тоді, коли чиїсь біди малювала уява чи навіювали літературні твори. Не на гордих переможців дивилася вона на малюнках до середньовічних балад" а на тих, хто прибитий до землі списом, готовий був умерти, але не здаватися.

Одна за одною постають такі картини, коли читаємо поезію "Мрії". Ось бранка сміливо відповідає поневолювачу: "Ти мене убити можеш, але жити не примусиш". Бранець-лицар, знемагаючи від рани, гукає:

Хто живий у сьому замку?

Хто тут має серце в грудях?

Другом будь, зійди на вежу,

Подивись на бойовисько.

Подивись на бойовисько,

Хто кого перемагає?

Ці мрії оживають і в уяві Лесі. І їй вже здається, що це вона сама знаходиться у полоні, закута в кайдани невидимою рукою. Але ж у неї в руках ще є зброя, вона може воювати. Лише поворушити рукою не дають кайдани. Лесі хочеться гукати так само, як відважному лицареві з її дитячих мрій:

Хто живий? Зійди на вежу,

Подивися наоколо!

Вона готова, наче той лицар, пролити кров за чесний стяг. Сміливі та відважні слова знаходила для своїх віршів Леся Українка.

З самого дитинства поетесу називали ніжно і ласкаво — Лесею. Повне її ім'я Лариса Петрівна Косач. Мовознавці стверджують, що ім'я Лариса походить з давньогрецької мови. Одні вважають його походження від слова, що означає "приємна", інші — від слова "чайка".

У житті Леся Українка була, справді, лагідною і доброю, уважною до людей. Але в поезіях відкривалася інша Леся — смілива і відважна, як чайка, що не боїться розсікати слабкими крильми грозові хмари.

Answer 2

Дивовижний світ дитинства у поезіях Лесі Українки

Леся Українка - видатна українська поетеса, яка своїми творами надихала покоління національних патріотів та феміністок. Серед її багатьох поезій існують твори, в яких авторка розглядає дитинство як дивовижний інтелектуальний, емоційний та фізичний світ. У цьому есе ми розглянемо, як Леся Українка втілює дивовижний світ дитинства у своїх поезіях та яке значення цей світ має в її творчості.

Перш за все, Леся Українка оспівує дитячу невинність та чистоту. У її поезіях дитячий світ зображений як абсолютно чистий і невинний. Діти для неї - це маленькі ангели, які ще не зазнали впливу жорсткого світу дорослих. У вірші "Діти" Леся Українка пише: "Діти - невинні квіточки, / Що в садочку на руках / У мами ростуть". У цьому фрагменті вона виділяє дитячу невинність і порівнює дітей з квіточками, які потребують догляду і захисту.

Другий аспект дитинства, який Леся Українка висвітлює у своїй поезії, - це уявність та фантазія. Діти мають здатність до неймовірних фантазій та уявних ігор. Вона висловлює це у вірші "Діти" таким чином: "І весняній, і літній / І зимовий, і осінній / У всі часи, в усі літа / Всюди грають малюта". У цьому фрагменті поетеса акцентує на безмежності дитячої уяви та гри, які здатні заповнити будь-який час і простір.

Леся Українка також розглядає дитинство як період пізнання світу. Для неї, діти - це дослідники, які постійно вчаться і відкривають нове. У вірші "Діти" вона пише: "Білосніжні рученята / В золотисті коси / Розвивають і вчаться, / Наче маленькі коси". У цьому фрагменті авторка відзначає дитячу цікавість і бажання навчатися, що відображає невичерпний прагнення дітей до знань.

Завершуючи, слід відзначити, що Леся Українка робить дитинство центральною темою у своїй поезії. Вона бачить у дітях дивовижний світ, де невинність, уявність та бажання пізнавати переплітаються в одне ціле. Дитячий світ у поезіях Лесі Українки є символом надії, чистоти і безмежного потенціалу. Ця тема є важливою частиною її творчості і надає їй особливого глибокого змісту.