Question

3.Онєгін і Печорін відкривають галерею образів «зайвих людей»у російській літературі. як людина може стати зайвою? чи є зайаі люди навколо нас?ДУЖЕЕЕ​

Answer 1

Ответ:

При всій відмінності зовнішнього образу і розходженні характерів і Онєгін із роману О. С. Пушкіна, і герой комедії О. С. Грибоєдова "Горе від розуму" Чацький, і лермонтовський Печорін належать до типу "зайвих людей", тобто таких людей, для яких в оточуючому їх суспільстві не знаходилося ні місця, ні справи. Щоб ясніше показати благородні почуття і прагнення Чацького, Грибоєдов поставив поруч із ним підлабузника Молчаліна. Лермонтов протиставив Печоріну, який страждає, Грушницького, котрий піклується тільки про те, щоб "стати героєм роману", намагається "зробити ефект". Печорін самотній серед таких людей, як Грушницький, які у молодості розігрують розчарованих, а на старість "робляться або мирними поміщиками, або п'яницями, іноді — тим і іншим".

(Простите, если что-то здесь не так)

Answer 2

Евген Онєгін та Владимир Печорін - це два літературні образи, створені російським поетом і письменником Александром Пушкіним та Іваном Тургеневим відповідно. Вони відображають певні аспекти характеру та ставлення до життя, які можуть робити людину відчутною "зайвою" в суспільстві. Ось деякі аспекти, які допомагають розуміти, як людина може стати зайвою:

1. Байдужість та цинізм: Онєгін та Печорін часто виявляли байдужість до того, що відбувається навколо них, і висловлювали цинічні погляди на життя. Ця байдужість може призвести до відчуття, що така людина не має активної ролі або внеску в суспільство.

2. Егоїзм: Обидва герої проявляли егоїстичні риси, які призводили до порушення міжособистих відносин та викликати відчуття невдоволення серед інших.

3. Втрата життєвої мети: Онєгін і Печорін були постійно у пошуках чогось, але не мали чіткої життєвої мети або цілі. Це може спричинити відчуття порожності та невизначеності.

4. Відсутність спільної мови з іншими: Герої часто не розуміли або не прагнули розуміти інших людей, що призводило до відчуття відчуженості та самотності.

Щодо питання, чи є "зайві" люди навколо нас, важливо розуміти, що це поняття є відносним і суб'єктивним. Те, що одна людина може вважати іншу "зайвою", інша може бачити як цінного члена суспільства. Кожна людина має свої унікальні характеристики, досвід і можливості, які можуть бути корисними для інших аспектів суспільства.

Замість того, щоб позначати людей як "зайвих", важливо сприяти розвитку різноманітності та різношерстості в суспільстві, сприяти взаєморозумінню та співпраці між людьми різних характерів та здібностей.