Question

1)Проаналізуйте випробування яким піддає міфастопуля фаусту в перший частині трагедії 2)Поміркуйте чи вдалося міфестофелю довести,що людина- лише "тварина із тварин" 3)Простежте,яким постає Фуст в останньому монолозі другої частини

Answer 1

Объяснение:

Разгульная жизнь: Фауст покидает погребок Ауэрбаха: компания пьяниц не по нему.

2. Любовь: Мефистофель возвращает Фаусту молодость, полагая, что чувственные утехи навсегда отвлекут его подопечного от высоких стремлений. Мефистофель просчитался опять, и, хотя любовь к Фаусту оказалась гибельной для Гретхен, сам Фауст вел себя не так, как ожидал дьявол. Испытав радость взаимной любви, Фауст начинает скучать, но не признается в этом даже самому себе. Убийство брата Маргариты ускоряет развязку: Фауст должен бежать, а его возлюбленную, которую он вовлек в блуд и благодаря содействию Мефистофеля сделал невольной убийцей собственной матери, заключают в тюрьму и приговаривают к смерти. Фауст хочет ей помочь, но Маргарита обезумела и отказывается бежать. 

3. Власть, красота, деяние. С Мефистофелем он оказывается при дворе императора и предлагает некоторые финансовые новшества. Потом, стремясь к абсолютной красоте, просит дьявольскими чарами вызвать ему Прекрасную Елену. Фаусту удается извлечь ее из небытия, он вступает с ней в брак, и у них рождается сын Эвфорион, унаследовавший от отца безграничные стремления, что приводит юношу к гибели. Елена тоже покидает Фауста, возвратившись в свой мир.

На украинском не умею! Прости не знаю!

Answer 2

1. В першій частині трагедії "Фауст" Міфастофель піддає Фауста різним випробуванням, щоб переконати його у безсмисленності людського існування та призвести його до пакту з дияволом. Однією з перших випробувань є спроба змусити Фауста задовольнити свої матеріальні бажання через чарівницьку рецептуру, але це не приносить йому задоволення і розкриває пустоту таких насолод. Міфастофель також веде Фауста на різні заходи, де той відчуває себе невтішним та нудним. Він намагається показати Фаусту, що його пошук знань та насолоди не має сенсу та приведе його до відчайдушного стану.

2. Міфастофель намагається довести Фаусту, що людина є лише "твариною із тварин," тобто її існування обмежується базовими фізіологічними та інстинктивними потребами. Він показує Фаусту, що життя людини обмежується харчуванням, сном, репродукцією та іншими анімальними потребами. Міфастофель втілює цю ідею в спеціальній сцені, де він показує Фаусту, які насолоди може отримати людина на практиці. Однак Фауст не задовольняється цим і шукає вищого сенсу життя та духовного збагачення, що свідчить про його віру в більше, ніж лише анімальні потреби.

3. У другій частині трагедії Фауст перетворюється на більш складний та глибокий характер. Він розвивається в унікальну постать, яка прагне духовного зростання та розуміння сенсу життя. У його останньому монолозі Фауст розмірковує про свою мінливість і шукає спасіння для своєї душі. Він відчуває внутрішню боротьбу між добром і злом і бажає виправити свої помилки. Фауст стає символом вічного прагнення людини до духовного зростання і пізнання сенсу життя, незважаючи на всі труднощі і випробування, які він переживав протягом трагедії.