Question

Написати розповідь "Пригоди на кладовищі"(5-7 речень), використовуючи фразеологізми: лізти чортові в зуби, збити з пантелику, стало кепсько на душі, накликати халепу, дати чосу, нашорошити вуха.

Answer 1

Якось я з друзьями вирішив(ла) пійти до кладовища щоб розповідати там страшні історії ,там був(ла) я,моя подруга Марина і друг Денис ,коли ми туди пришли Марини почала розповідати історію про страшних монстрів ,Денис нашорпав вуха,Але зробив вид що йому не страшно,ця історія лише троху збила мене з пантелику. Марина говорила що на кладовище кричати не можна,навіть якщо страшно,а то накликаєшь на біду,Але Марина ТАК страшно розповідала історії що мені стало кепсько на душі.Все ж таки пришла черга Дениса ,його історії були зовсім не страшні,як тут ми почули чиїсь кроки,Але поруч нікого не було...Кроки були прям за моєю спиною,я почув себе немовлям яке загубило свою матусю,і хочу додому.Я тут я згадав (ла) відривок історії Марини ї сказал(а) -Лізти чортові Зуби! ніхто мене не зрозумів і ми дали чосу.

Answer 2

Одного вечора, коли гримуча гроза зібралася над містом, я вирішив вирушити на пригоди на кладовище. Серце билося так, наче лізти чортові в зуби, але моя цікавість збити з пантелику виграла. Прийшовши туди, мені стало кепсько на душі - всюди були старі пам'ятники та хрести, а світло місяця накликало халепу.

Тільки почав роздивлятися надгробки, як почув дивний шепіт і галас. Здавалося, що душі покійних дали чосу і забули про спокій. Щоб зрозуміти, що тут відбувається, я нашорошив вуха та почув слова, які здавалися мені казковими. Так я потрапив у середину зачарованого світу, де пригоди на кладовищі перетворилися на найнеймовірніші пригоди мого життя.