Question

Сліпий музикант. скласти твір про Евелін і дядька максима. СРОЧНО ПОЖАЛОСТА ПЖ СРОЧНО

Answer 1

Велику роль в долі сліпого з повісті "Сліпий музикант", Короленко зіграли його близькі: мама, конюх Йохим, Евеліна, дядя Максим. Дядя Максим теж був нещасний і покараний долею. Йому захотілось допомогти дитині. На перший погляд може показатися, що він жорстокий у ставленні до матері хлопчика. Але це не так. Він знав, як треба ставитись до таких людей, як сліпий племінник.

Сліпий юнак грає на фортепіано перед гостями. Всі приголомшені і пророкують йому популярність. Вперше Петро усвідомлює, що і він здатний щось зробити в житті.

Дядько Максим хоче, щоб Петро і Евеліна відчули, що поруч тече яскрава і цікаве життя. Евеліна розуміє, що це випробування для її почуття до Петра. Вона твердо вирішує вийти заміж за Петра і каже йому про це.



У мандрівці до Почаєва, Петро дізнається світ у його різноманітті і, співпереживаючи чужого горя, забуває про свої страждання. У садибу Петро повертається зовсім іншою людиною, душа його зцілюється.

Він відчув себе щасливим лише порівнявши своє життя з іншими, усвідомивши, що більшість з того, що люди називають щастям, у нього є: добра і турботлива кохана дружина, хороші батьки, справжній друг дядько, а ще - найбільше щастя – здоровий зрячий син.

Answer 2

Євелін завжди була людиною, яка вірить у найкраще в людях. У неї був особливий дар розглядати добро в кожному, хоча життя не завжди було лагідним до неї. Вона мала талант до музики, хоча ніколи не мала можливості побачити цей світ своїми очима.

Дядько Максим був справжнім філософом життя. Він відчував кожну ноту музики, як тепло і щирість душі. Він був сліпий з народження, але це не зупиняло його у пізнанні прекрасного світу, що його оточував.

Одного дня доля звела Євелін і дядька Максима на одній із музичних виставок. Їх душі співзвучно заговорили одна до одної через музику, не зважаючи на нездатність бачити світ навколо. Їх об'єднав той світлий та непередбачуваний образ музики.

Дядько Максим вирішив подарувати Євелін найкращий подарунок - музичний інструмент, який вона мріяла мати. Це була скрипка, інструмент, який говорив до душі.

Євелін навчилася грати на скрипці дуже швидко, а її гра стала музикою для серця дядька Максима. Вони грали разом, об'єднуючи свої душі у музичній гармонії. Ця музика лунала так чисто та відверто, ніби світле дзеркало відображало кожну ноту в їхніх серцях.

Музика стала мовою їхнього спілкування, містом, яке дозволяло їм забути про зовнішні обмеження. Кожен звук, кожна нота викликали у них радість та відчуття єдності зі світом. Їхня дружба стала прикладом того, як музика може з'єднувати людей, незважаючи на всі перешкоди.

І хоча їхні шляхи подарували їм незабутні миті, де музика була головним їхнім союзником, вони завжди пам'ятатимуть одне: в музиці немає меж, вона - вічна та вільна, як душі, які співають разом.