Question

Срочно твір опис на тему село або ліс взимку

Answer 1

Ответ:

Узимку ліс відпочиває. Сплять дерева, скинувши листя до весни. Вони дали влітку плоди, а тепер час постояти в спокої.

Тільки хвійні дерева в лісі нагадують про минуле літо.

У лісових норах, дуплах та барлогах зимують звірі, великі та маленькі, ведмеді та їжачки. Поховалися комахи. Відлетіла на південь більшість лісових птахів.

Проте зараз активно ганяються за зайцями злі голодні вовки та лисиці. Але зайці теж підготувалися до зими. Вони маскуються своїми шубками під білий сніг.

Зимовий ліс потопає в снігових заметах. Навколо видно

лише чорні стовбури голих дерев та подекуди зелені “лапи” ялинок та сосен. Все інше занесене білим.

А коли визирає сонечко, сніг та іній у лісі виблискують, неначе розсипи діамантів.

Спершу видається, що цей білий сніг лишається всю зиму незаплямованим. Він не стає брудним, як сніг у місті, де їздять машини та димлять промислові труби. Але якщо придивитися, то на білосніжному лісовому килимі можна побачити безліч меленьких стежок. Це сліди тварин, які полюють, та тих, які ховаються від полювання. Якщо придивитися, то в лісі можна побачити також зимових птахів: снігурів, вівчариків тощо.

Вони зазвичай ласують мерзлими ягодами. Навіть холодною зимою життя в лісі не завмирає.

Ніхто не порушить тиши та спокою зимового лісу. Хіба що на вихідних люди спробують прокласти лижню лісовими стежками.

Answer 2

Село взимку

Величезні сніжні покриви вкрили наше спокійне село, перетворивши його в справжню зимову казку. Відпочиваючий сільський пейзаж став ще красивішим та таємничим, окутаним білим покривом, а звуки повітря, наповненого холодним морозним повітрям, створюють атмосферу неземної тиші.

Дерева села, що ледь витяглися до неба літом, тепер схилили свої гілки під тяжким вантажем снігу. Кожна гілка перетворилася в крихку скульптуру, а село здавалося прихованим величним гарнізоном, що стежив за своїми жителями, обіймаючи їх теплом та безпекою.

Навіть звичайний сільський будинок став прекрасним взимку. Димокур з комину піднімався вгору, витворюючи невеликі хмари серед неба. Ковзанки та санчата покотились біля входу, завжди готові до веселощів на вулиці. Сміх дітей змішувався із свіжим повітрям, навіюючи відчуття свята.

У селі тиша завжди була особливою. А взимку ця тиша ставала ще глибшою та спокійнішою. Лише шершавий крик сови переривав її інколи, нагадуючи про життя в лісі, що недалеко відси.

Ліс взимку

Ліс взимку змінюється, немов чарівник, що вдягнув новий образ. Гілки дерев увібрали в себе найтовщий шар снігу, а їхні верхівки прикрашають мереживом інійця, блискучи від сонячних променів, які пробиваються крізь густий лісний масив.

Стежки ведуть глибше в ліс, покриті свіжим снігом, ніби запрошуючи на прогулянку в казковий світ. Шум вітру, ледь помітний шелест крижаного снігу під кроками, та далекий лісний спів птахів утворюють симфонію природи, яка розноситься на велику відстань.

Ліс взимку надає можливість спостерігати за дикою природою в новому вигляді. Сліди тварин, що залишилися на снігу, стають якимись загадковими слідами великої пригоди, а таємничі лісові рослини приховуються під білим ковдрою.

А коли сонце заходить за горизонт, ліс поступово окутається місячним світлом, створюючи незабутню атмосферу. Це час, коли ліс взимку стає ще більше місцем чарівництва та загадок, де природа розкриває свою найпрекраснішу сторону.