Question

Кому і за що поклонялися давні слов'яни? Пантеон слов'янських богів​

Answer 1

Объяснение:

Воснові релігійних уявлень давніх слов'ян, органічно пов'язаних із землеробством і навколишньою природою, було уявлення про боротьбу двох начал - світлого і темного, доброзичливого і ворожого людині, благотворного і злого; в природі постійно тривали змагання родючості з неплідністю, літа із зимою, світла з темрявою

Слов'янський народний календар і народні звичаї дають для цього багатий матеріал. Увесь круговорот сучасних слов'янських свят є відголоссям і пережитком старих язичницьких уявлень, пов'язаних з чергуванням творчих сил природи.

Давні слов'яни сповідували поганство, що охоплювало всю сферу духовної культури й значну частину виробничої, мисливської та збиральницької діяльності. Тогочасна людина була переконана в постійній присутності надприродних сил в усіх життєвих процесах. Поганство слов'ян мало чим відрізнялося від вірувань інших тогочасних етносів. Воно містило в собі не тільки притаманні ранній стадії розвитку релігії аніматичні уявлення (переконаність, що всі речі в природі є живими), а й анімічні (про душу).

Згодом ці уявлення поєдналися з переконаннями про трансцендентність душі (здатність переходити до іншої плоті) та про спроможність над-продуктивних сил до метаморфоз - перетворення на собаку, кішку, цапа, копицю сіна, немовля тощо. Ці надприродні сили, на думку слов'янина-язичника, населяли всесвіт; саме з ними доводилося мати справу, вони таїли в собі небезпеку. Однак їх можна було задобрити або залякати за допомогою певних ритуалів.

До VI ст. у слов'ян сформувався пантеон богів і низка місцевих пантеонів. Навіть більше, вони вже наблизилися до монотеїзму, до віри у верховного (не християнського) Бога. Так, Про-копій Кесарійський свідчить, що слов'яни поклонялися єдиному Богу-громовержцю й приносили йому в жертву рогату худобу. Водночас елементи єдинобожжя не витіснили багатобожності разом з вірою в духів природи й домашнього вогнища, демонів хвороб і лиха.

Окремі слов'янські уявлення про всесвіт виходили ще з індоєвропейського періоду. Наприклад, землю уявляли пласкою чи такою, що плаває у воді або спирається на чотирьох биків. Небо вважали за натягнену над землею шкуру бика, на якій проявляються зірки, сонце й місяць. Назви зірок відбивали землеробські вподобання. Утіленням грізної небесної сили, що викликала жах і поклоніння, у слов'ян виступали природні явища, що супроводжувалися громом і блискавкою. Так, у сербів ще досить довго зберігалося уявлення про хмари як про небесні стада великої рогатої худоби (зокрема молочних корів); про дощ як "небесне молоко", що запліднює й годує землю. Крім культу вогню та соломи, хліба, у давніх слов'ян існував культ води.

Answer 2

Давні слов'яни вірили в політеїзм, тобто вірували в багатьох богів і духів, які контролювали різні аспекти природи, життя та суспільства. Їх пантеон був досить різноманітним і міг відрізнятися в різних слов'янських племенах та регіонах. Основні боги і богині в слов'янській міфології включали:

1. Перун: Бог грому, молодиці та війни. Він часто асоціювався з грізними бурями і військовою силою.

2. Дажбог: Бог сонця, світла та плодючості. Він символізував врожайність та процвітання.

3. Велес: Бог річок, річок та торгівлі. Велес також був богом мудрості та магії.

4. Мокош: Богиня жіночої сутності, жіночих справ, родючості та сім'ї.

5. Велеслава: Богиня весни, кохання та краси.

6. Ярило: Бог веселощів, весняного сонця та радості. Він часто асоціювався з весняними святами.

7. Мороз: Бог зими та студені. Його образ пов'язувався з холодом і морозами.

8. Дід Купала: Бог сонячного оберегу та літнього сонця. Він вшановувався під час святкування літнього сонцестояння.

9. Жива: Богиня живої природи та води.

10. Род: Бог створення, родючості та родової спільноти.

Це лише декілька із багатьох богів та богинь у слов'янській міфології. Вірші, обряди та обряди грали важливу роль у віруваннях давніх слов'ян, а кожен бог або богиня мав свою область впливу та був вшанований у відповідні часи року та життя спільноти.