
Відтворіть сюжет твору Р. Акутаґави: розташуйте події новели в логічному порядку. 1.Якось,
мандруючи густим лісом, він побачив, як через стежку повзе павучок. Кандата підняв було вже ногу, готуючись його роздушити, та враз передумав: «Ні, не треба. Хоч воно й мале, але теж, напевне, хоче жити. Тож шкода безпричинно вкорочувати йому віку». (3.)2.Споглядаючи пекло, Будда згадав, як Кандата врятував життя павукові, і вирішив віддячити йому за добро — при нагоді помогти вибратися з пекла. На щастя, поблизу над зеленим, як малахіт, листям лотосу райський павук плів свою чарівну сріблясту нитку. Будда взяв павутинку і повз сніжно-білих, як перлина, квітів швидко спустив її далеко-далеко вниз, до самого пекла. (4.)3.Одного дня самотній Будда знічев'я походжав берегом озера Лотосів. Білосніжні, як перли, квіти на воді зі своїх золотистих тичинок ненастанно ширили навкруги невимовно приємні пахощі. У раю був ранок. (1.)4.О, це жахливо! А тим часом тисячі й тисячі грішників видиралися з темряви над Кривавим озером і один за одним піднімалися блискучою павутинкою вгору. Треба негайно щось придумати, інакше павутинка увірветься. І Кандата щосили закричав: «Гей, грішники! Це моя павутинка. Хто вам дозволив чіплятися за неї? Ану, спускайтеся вниз!» (6.)5.Будда пройшов понад озером, потім став і крізь листя лотосів, що вкривали поверхню води, подивився вниз. Під озером було пекло, а тому крізь прозору, як кришталь, товщу води, наче в стереоскопі, ясно прозирала ріка Сандзу- нокава й Шпиляста гора. Погляд Будди привернув чоловік на ім’я Кандата, що разом з іншими грішниками, яких аж кишіло, мучився в пеклі. Той Кандата, великий лиходій, за життя вбивав людей, підпалював їхні оселі й учинив чимало інших злочинів. А добро зробив лише один раз. (2.)6.Стоячи на березі озера Лотосів, Будда від початку до кінця стежив за цією сценою. А як Кандата каменем упав у Криваве озеро, обличчя Будди посмутніло, і він пустився йти далі. (7.)7.Взрівши над головою павутинку, Кандата на радощах аж сплеснув у долоні: вчепившись за неї

Ответы на вопрос

3. Одного дня самотній Будда знічев'я походжав берегом озера Лотосів. Білосніжні, як перли, квіти на воді зі своїх золотистих тичинок ненастанно ширили навкруги невимовно приємні пахощі. У раю був ранок. (1.)
5. Будда пройшов понад озером, потім став і крізь листя лотосів, що вкривали поверхню води, подивився вниз. Під озером було пекло, а тому крізь прозору, як кришталь, товщу води, наче в стереоскопі, ясно прозирала ріка Сандзу- нокава й Шпиляста гора. Погляд Будди привернув чоловік на ім’я Кандата, що разом з іншими грішниками, яких аж кишіло, мучився в пеклі. Той Кандата, великий лиходій, за життя вбивав людей, підпалював їхні оселі й учинив чимало інших злочинів. А добро зробив лише один раз. (2.)
1. Якось, мандруючи густим лісом, він побачив, як через стежку повзе павучок. Кандата підняв було вже ногу, готуючись його роздушити, та враз передумав: «Ні, не треба. Хоч воно й мале, але теж, напевне, хоче жити. Тож шкода безпричинно вкорочувати йому віку». (3.)
2. Споглядаючи пекло, Будда згадав, як Кандата врятував життя павукові, і вирішив віддячити йому за добро — при нагоді помогти вибратися з пекла. На щастя, поблизу над зеленим, як малахіт, листям лотосу райський павук плів свою чарівну сріблясту нитку. Будда взяв павутинку і повз сніжно-білих, як перлина, квітів швидко спустив її далеко-далеко вниз, до самого пекла. (4.)
7. Взрівши над головою павутинку, Кандата на радощах аж сплеснув у долоні: вчепившись за неї можна далеко полізти, навіть з пекла вибратися. Кандата мерщій учепився обома руками за павутинку і відчайдушно почав дертися вгору. Слідом за ним, як мурашня, по павутинці вгору п'ялася сила-силенна грішників. (5.)
4. О, це жахливо! А тим часом тисячі й тисячі грішників видиралися з темряви над Кривавим озером і один за одним піднімалися блискучою павутинкою вгору. Треба негайно щось придумати, інакше павутинка увірветься. І Кандата щосили закричав: «Гей, грішники! Це моя павутинка. Хто вам дозволив чіплятися за неї? Ану, спускайтеся вниз!» (6.)
6.Стоячи на березі озера Лотосів, Будда від початку до кінця стежив за цією сценою. А як Кандата каменем упав у Криваве озеро, обличчя Будди посмутніло, і він пустився йти далі. (7.)



Ось логічний порядок подій у творі Р. Акутаґави:
Одного ранку Будда прогулювався берегом озера Лотосів, де були прекрасні квіти та приємні пахощі. (1.)
Під час прогулянки, Будда помітив павучка, який повзав по стежці. Кандата, спостерігаючи цю сцену, спочатку готувався роздушити павучка, але потім передумав, вирішивши, що кожне живе істота заслуговує на життя. (3.)
Пізніше, споглядаючи пекло, Будда згадав про те, як Кандата рятував павучка від загибелі і вирішив віддячити йому за цей добрий вчинок. Він використав чарівну сріблясту нитку павука, щоб допомогти грішникам вибратися з пекла. (4.)
Тисячі грішників використовували павутинку, щоб піднятися з пекла, і Кандата намагався оберігати її від тих, хто намагався використовувати її без дозволу. (6.)
Будда спостерігав за цією сценою, і коли Кандата, який був великим лиходієм, каменем упав у Криваве озеро, Будда сумував і продовжив свою подорож. (7.)
Врешті-решт, Кандата використав павутинку, взявшись за неї над головою, і він був радісно вражений своєю долею. (7.)


Похожие вопросы
Топ вопросов за вчера в категории Литература
Последние заданные вопросы в категории Литература
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili