Вопрос задан 23.06.2023 в 18:08. Предмет Литература. Спрашивает Виноградов Кирилл.

Напишіть свій фінал оповідання

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Иванов Саша.

Ответ:

безусловно хорошый финал

0 0
Отвечает Корецкая Ольга.

Ответ:

класний фінал ......двжіжііх

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

За східним горизонтом сонце занурюється у вічність, описуючи на небі останні відтінки червоного та оранжевого кольорів. У маленькому містечку, де кожен знає кожного, день повільно вмирає, а ніч наступає зі своєю таємничістю і загадковістю.

На вулиці лунають шепітні голоси, і над містом спускається спокій. Люди готуються до спочинку, закриваючи вікна та вимикаючи світло. Саме в цю хвилину події розгортаються на площі біля старовинної церкви.

До величезної верби, яка росте поруч із церквою, підходить молода пара. їх обличчя сяють від щастя, а очі відбивають ніжність і вірність. Вони тримаються за руки, сприймаючи відчуття щастя та гармонії, які наповнюють їхнє серце.

"Ти береш мене такою, якою я є, і я обіцяю бути поруч з тобою в радості та в горі, у здоров'ї та в хворобі, у багатстві та в бідності, аж до останнього дня нашого життя," шепоче наречений, дивлячись у глибини очей своєї нареченої.

Наречена усміхається і відповідає: "Ти – моя найкраща половинка, моя любов і моє життя. Я обіцяю тобі свою вірність, свою ніжність і свою безмежну любов. Нехай ця вузька стрічка золота на наших пальцях нагадує нам про нашу незламну єдність."

Священик, який стоїть поруч, усміхається, дивлячись на їх щасливі обличчя. Він бере їхні руки і обвінчує їх, виголошуючи тисячі років старовинні слова, які звучать так ново та водночас вічно.

І так, під сяючим місяцем та мерехтливими зірками, вони обіцяють собі вірність і любов, радість і смуток, життя повне випробувань та перемог. Їхнє серце наповнюється найкращими почуттями, які може відчувати людина – почуттям безмежної, вічної любові.

І так їхнє життя стає об'єднаним, як ці дві душі, які знаходять одна одну у великому світі. І хоча час та обставини можуть змінюватися, їхня любов залишається незмінною, як зірки на небі – завжди світла, завжди тепла, завжди надійної.

Так закінчується ця історія, але починається новий розділ – розділ сімейного щастя і взаєморозуміння, який буде тривати вічно. І в цій незримій книзі часу написано нове ім'я – ім'я коханої сім'ї, що буде жити вічно в серцях тих, хто цю історію переказує, і тих, хто її чує.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос