Question

Мізерна смерте, хай тебе назвуть Могутньою - не смій гонорувати.Не зникли ті, кого перемогла ти.Хисткий, переживу тебе, мабуть...Служнице влади, випадку, недолі,З тобою вкупі злочин, мор, війна.Проте приспить і маківка дрібна,Як твій удар. Пишатися доволіНа мить заснемо й, знехтувавши тлінь,Прокинемось навіки. Смерте, згинь! Проаналізувати!!!! Терміново.​

Answer 1

Ответ:

Автор: Джон Донн

Жанр – сонет

Вид лірики: філософська лірика

Тема: духовні протиріччя людини; твір розповідає, який нелегкий шлях особистості до самопізнання, до Бога, до вічних цінностей.

Ідея: право людини сподіватись на спасіння, незважаючи на суперечливі пристрасті в її душі, її злети та падіння.

Художні зсоби: антитези (день і ніч, веселий -сумний, кохання – зневага; вогонь-лід, гріх -каяття)

Настрій – песимістичний

Символи – ніч-темрява, день-свято,вогонь, лід – життя і смерть

Ліричний герой постає перед читачем у всій складності свого духовного життя, мінливий і на перший погляд легковажний. Та це тільки на перший погляд… До своєї особи ліричний герой відноситься критично « …я клубок із протиріч», антитези (антоніми) підкреслюють це ставлення (день-ніч, веселий-сумний, вогонь-лід).

Герой звертається до Бога, молить, щоб почуття страху повернуло йому набожність і принесло душевний спокій, спасіння.

У поезії зображено душевний конфлікт ліричного героя. Це передано за допомогою антитези та оксюморону: він називає себе «клубком протиріч», бо в душі вирують непоєднувані поняття:

В душі моїй зустрілись день і ніч;

Веселий щойно — враз стаю сумним,

Впадаю в гріх й розкаююсь у нім,

Любов кляну й хвалу їй шлю навстріч;

Вогонь я й лід, жену й тікаю пріч…

Звернення до релігії не дає героєві бажаного спокою, він відчуває страх та біль.

Молюсь сьогодні й Богові лещу,

А завтра вже від страху затремчу —

Й набожність потім знов моя згаса…

Але врешті, він висловлює думку про те, що складний період зневіри та розчарувань загартує його духовно, навчить легше переносити життєві негаразди. Як бачимо, у сонеті є бароковий мотив самотності, розгубленості, зневіри, навіть трагізму. Цей твір розповідає, який нелегкий шлях особистості до самопізнання, до Бога та вічних цінностей.

Объяснение:

Answer 2

Ваш текст є віршем, який висловлює роздуми про смерть. Автор виражає деяку гордість і надію на те, що смерть не здатна заволодіти людьми повністю, і вони переживуть її. Однак смерть також представлена як служниця влади, випадку, недолі, а також упливу злочину, війни і інших негативних аспектів життя.

Вірш може викликати різні інтерпретації. Здається, що автор постулює ідею, що смерть, хоч і неминуча, не може повністю покорити людину, існує якась надія на життя після смерті або на імпакт, який залишається від людини після її смерті. Також відзначається короткочасність людського існування порівняно з вічністю.

Цей вірш містить складні почуття та роздуми про смерть і загальний стан людини перед нею.