Question

твір на одну з тем: «Експеримент над людиною» професора Хітгінса» (за п’єсою Б.Шоу “Пігмаліон»), або «Чи можна дім Хельмерів назвати ляльковим» (за п’єсою Г.Ібсена “Ляльковий дім»)​

Answer 1

Ответ:

Однією із найпопулярніших п'єс Бернарда Шоу є його драма "Пігмаліон". Сюжет її навіяний автору давньогрецьким міфом про скульптора Пігмаліона, який закохався у своє створіння — статую прекрасної Галатеї і силою свого кохання ожи-вив її. У п'єсі Б. Шоу історія дещо інша. Зовсім випадково відомий учений-лінгвіст Генрі Хіггінс зустрічається із молодою дівчиною Елізою, яка продавала на вулиці квіти й на парі із полковником у відставці Пікерінгом, який теж займався мовознавством, береться перетворити цю вуличну квіткарку на світську герцогиню. Полковник Пікерінг обіцяє Хіггінсу сплатити все, скільки буде коштувати цей експеримент, ще й до того обіцяє визнати професора найталановитішим педагогом у світі.

Починається незвичайний експеримент. Професор Хіггінс активно береться за справу. Але й завдання в нього не з легких: вулична квіткарка з явно визначеним мессонгрівським діалектом, яка і уявлення не має про світські манери поведінки, повинна в досить-таки короткий відрізок часу опанувати не лише літературну мову, а й набути навичок поведінки, які властиві дамі з вищого світу. Власне кажучи, професорові потрібно створити нову людину, нову особистість. Генрі Хіггінс ретельно береться за свої обов'язки вчителя: старанно й наполегливо навчає дівчину, як правильно вимовляти слова, будувати речення, працює над збільшенням її словникового запасу, слідкує за тим, щоб у мові дівчини не було нічого притаманного її колишньому оточенню. Але йому довелося не лише працювати з Елізою над правилами фонетики й орфоепії. Не менше важило й те, як дівчина вміла поводитися в суспільстві. Хіггінс водив Елізу на концерти класичної музики, в оперу, на художні виставки, навчав, як поводити себе в тій чи іншій ситуації, прищеплював гарні манери.

Объяснение:

аа

Answer 2

"Експеримент над людиною» професора Хітгінса: Моральна Дилема у Сучасному Світлі

У тихому лабораторному приміщенні, заповненому мерехтливим світлом наукових приладів, професор Хітгінс стояв, роздумуючи над своєю останньою теорією. Він був видатним вченим, який присвятив своє життя вивченню людської природи, і він був готовий піти на екстремальні заходи, щоб довести свої гіпотези. Його теорія полягала в тому, що людина може бути перетворена, як ліпше сказати, покращена, якщо застосувати відповідний експеримент.

Одного дня Хітгінс вирішив вибрати об'єкт для свого дослідження. Його вибір впав на дівчину з вулиці, в якій бракувало всього, крім бажання вибратися з бідності. Він назвав її Ельзою, і почав свій експеримент.

Людина, з якою він почав експеримент, була віддана, здібна і відкрита для нового. Хітгінс вдячний їй за її віру в його здібності зробити її кращою. Протягом кількох місяців він приділяв їй найбільше уваги, намагаючись сформувати її як людину, яка б відзначилася серед інших. І він досяг свого результату: Ельза тепер говорила як леді, мала етикет та повагу в спілкуванні. Професор впевнений, що його експеримент був успішним і довів його теорію.

Але ось де починається моральна дилема. Чи має право він змінювати іншу людину за своїми власними уявленнями про ідеальність? Чи можна взагалі виміряти ідеальність за стандартами одного індивіда? Чи не втрачаємо ми свою ідентичність, коли намагаємося відповідати чужим очікуванням?

Підводячи підсумок, експеримент професора Хітгінса став поштовхом для глибокої роздумів. Чи справді ми можемо експериментувати над іншими, змінювати їх, чи повинні приймати їх такими, які вони є? Ці питання залишаються відкритими, нагадуючи нам про складність людської природи і потребу в повазі до індивідуальності кожної особи."