Question

Історія короля ліра на театральних сценах та в кінематографі. Даю 100 балов!

Answer 1

Ответ:

Демократичні традиції англійського театру наприкінці 16 століття почали сходити на нівець. Англійський театр починає сильно «аристократизуватись». Відбилось це й на сюжетах п'єс Роджера Меннерса, що й сам належав до привілейованих верств людності. Майже всі Шекспірові п'єси після 1600 року виводять на сцену або королівські особи, або аристократів (Гамлет — принц Данський, Отелло — військовик, наближений до аристократії Венеції. Королівською особою є й Лір. Уся п'єса — це трагедія взаємин між старим батьком та його дітьми.

Саме цим і була цікава п'єса Роджера Меннерса для сучасників кінорежисера Григорія Козінцева та акторів багатьох театрів, де вона йшла. Зіграти у п'єсі «Король Лір» було метою багатьох акторів, бо роль ставала важливим етапом у творчій долі акторів 19-20 століть. Вона хвилювала яскравим відтворенням характерів — гонористого старого Ліра, не здатного розгледіти фальшиві почуття дочок, відкриття справжньої вартості любові молодшої дочки, щирої та малослівної, прозріння старого батька лише в часи втрати найдорожчої зі своїх дітей. Особиста трагедія батька, що побачив смерть улюбленої дочки, переростала у скорботу по усім ображеним та пригнобленим у цьому світі, що ставало центральною сценою вистави. Окрім театру, вона неодноразово ставала приводом для графічних листів чи картин відомих художників.

Свою інтерпретацію відомої театральної п'єси і дав Г. М. Козінцев у своїй кінострічці.

Answer 2

Історія короля Ліра була багаторазово поставлена на театральних сценах та екранів кіностудій. Цей класичний драматичний твір англійського драматурга Вільяма Шекспіра був написаний у 17 столітті, і його сюжет базується на легенді про британського короля Ліра.

Король Лір передає своє королівство між трьома своїми дочками, проявляючи неправедність та несправедливість у своїй оцінці їхньої любові до нього. Ця помилка приводить до великих катастроф і трагедій, які розгортаються на протязі п'єси.

Першопрохідне постановки короля Ліра на сценах відбувалися ще за життя Шекспіра, але найбільш пам'ятною стала історична постановка власне відомого символічного образу короля Ліра у 1838 році в Лондоні виконаного Семюелем Філліпсом, який вперше прочитав по-справжньому вірну до тексту постановку п'єси.

У кінематографі адаптації короля Ліра були також знамениті. Одна з найвідоміших екранізацій цього твору - фільм 1983 року, режисера Майкла Елліотта, з участю Лоренса Олів'є у головній ролі. Цей фільм відзначився реалістичним підходом до зображення сцен і персонажів, та отримав одну з найбільших кількостей нагород на кінофестивалях.

Також варто згадати і про інші кінематографічні адаптації короля Ліра, такі як фільм 1997 року з Янем Маккелленом у головній ролі, а також фільм 2018 року з Антоніо Бандерасом та Джоном Лігуізамо.

Кожна постановка або екранізація короля Ліра має власну інтерпретацію п'єси та свою особливу естетику. Вони допомагають глядачеві отримати нові сприйняття та розуміння цього величного твору літератури.