Question

Доберіть цитати до образу Печоріна. Чи однаково його сприймають різні персонажі? За що його люблять, а за що ненавидять? Як реагує Печорін на таке ставлення до себе?

Answer 1

С самого начала произведения мы видим Печорина как неравнодушного, временами любознательного человека, желающего получить от жизни очень много. Его поступки удивляют, даже поражают читателя. Он крадет девушку, не осознавая, что повлечёт за собой этот поступок. Он уверен, что его любовь к этой девушке откроет путь в новую жизнь. Потом он все же понимает, что поспешил с действиями, но исправить уже ничего нельзя.

В ходе тщетной борьбы с обществом Печорин теряет свой пыл, становится холодным, равнодушным. Что-то подобное мы встречали. читая роман "Евгений Онегин". Лишь отъезд Веры, его любимой женщины, смог ненадолго снова разжечь в нем огонь, вернуть стремление к новой, лучшей жизни. Но это опять было всего лишь мимолетным увлечением, страсть к этой женщине пропала. Или, во всяком случае, Печорин постарался себя в этом убедить.

Мужчина разочарован в себе, в жизни. Ему остаётся коротать свой век путешествуя. Домой он больше не вернётся.

Печорин является "лишним человеком". Его идеи, мысли, мнения и представления сильно отличаются от общепринятых. На протяжении всего романа, мы ни разу не увидели его занятым каким-нибудь служебным делом. Разве что в главе «Фаталист» Печорину удается обмануть и арестовать казака-убийцу (хотя это, строго говоря, и не его дело). Но этот человек ставит перед собой конкретные цели и вопросы.

Одна из них - постижение возможностей и психологии людей. Именно этим можно объяснить его различные «эксперименты» над собой и другими.

Answer 2

Образ Печорина - це один із ключових літературних образів, створений Михайлом Лермонтовим у романі "Герой нашого часу". Печорін є складним персонажем, який вражає своєю душевною суперечливістю та амбівалентністю.

Цитати, що відображають образ Печоріна:

1. *"Я нічого не люблю, і ні в що не вірю."* - ця цитата підкреслює безтурботний та цинічний характер Печоріна.

2. *"Я горжусь, що не є рабом ні власного, ні чужого відчуття."* - вказує на його незалежність та відмову від загальноприйнятих моральних норм.

3. *"Якщо ж ти не віриш в свою неперевершеність, ти — насправді нещасний чоловік."* - показує впевненість та самовподобання Печоріна.

Відношення різних персонажів до Печоріна:

1. Грушневський: Лермонтов дозволяє Грушневському розкрити протиріччя в характері Печоріна. Грушневський розуміє його пустий скептицизм та відсутність істинних цінностей.

2. Максим Максимич: Печоріна бачить як досить дивакуватого, але цікавого співрозмовника, відмічає його загадковість та таємничість.

3. Принцеса Мери: Любов Принцеси Мері до Печоріна виникає з відчуття ризику та інтриги, які надає йому його самотність та непередбачуваність.

За що люблять та ненавидять Печоріна:

Люблять: - Його інтелект та глибина мислення: Печорін вражає своїм розумом та здатністю до філософських роздумів. - Незалежність: Його відмова від уявлень та конформізму.

Ненавидять: - Цинічність та безтурботність: Йому байдуже до суспільних стандартів та норм, що може викликати негоду у інших. - Спроби вийти за межі загальноприйнятих цінностей: Його безбашенні вчинки можуть викликати неприязнь тих, хто віддає перевагу традиційним цінностям.

Реакція Печоріна на ставлення до себе:

Печорін здається безтурботним стосовно чужої думки про нього. Він не шукає схвалення та не прагне вирішити, що думають інші. Його самостійність та впевненість в собі дозволяють йому існувати в суспільстві, не обтяжуючись стереотипами чи нормами. Однак це також може призводити до його самотності та відчуття відчуження.

Узагальнено можна сказати, що Печорін - це образ, який створений для роздумів про сенс життя, людської долі та моральних цінностей.