Question

Напишіть твір на одну із запропонованих тем або відгук про новелу, яка найбільше сподобалася. 1. «Краса світу і людської душі (За новелами О.Генрі)». 2. «Куди зникає дитинство? (За новелою Г. Уеллса“ Чарівна крамниця")». 3. «Коли Бог безсилий допомогти людині? (За новелою Р. Акутагави "Павутинка")».​

Answer 1

Ответ:

Духовна краса – вічна і незмінна. Як незмінна і краса людських стосунків, описаних в новелах О’Генрі.Абсолютна більшість людей на світі народжується, щоб жити, працювати в якійсь області знань, продовжити рід – і піти за обрій.Тільки ті, що залишають після себе значний слід у музиці, поезії, прозі, малюванні – тільки ті залишаються жити вічно серед людей. Їх небагато, але і не мало. Їх імена звучать музикою в наших серцях. Вони відкривають нам нові горизонти, заставляють задуматися над минулим, сучасним і майбутнім, обдумати смисл буття на землі.Інколи великий твір (прозовий або поетичний) залишає в душі нашій великий слід. Але є твори невеликі за змістом, які вражають, змушують думати, співпереживати з героями. Серед авторів безсмертних новел особливе місце займають визначні майстри слова – Антон Чехов, Джек Лондон, Михайло Коцюбинський, Бред Гарт, Гі де Мопассан, Василь Стефаник, а також визначний американський письменник О’Генрі. Його новела «Останній листок» потрясла мене. Це зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви, яка розкриває тему відданої любові людини до людини.Старий, некрасивий чоловік, художник – невдаха, Берман усе життя сподівався створити шедевр в мистецтві, якому не буде рівних у світі. Нажаль, тривалий час йому не вдавалось матеріалізувати свою мрію через відсутність особливої миті просвітлення душі, вчинку, що змусив суттєво переосмислити життєві цінності. Свою повагу, дружню любов до молоденької дуже хворої дівчини Джонсі він виявив по – своєму. Дівчина, дивлячись за вікно на листя плюща, чекала, поки впаде з гілки останній  листок: тоді вона помре. Але справжній митець змінив хід подій,  він створив шедевр душею і серцем  –  магічний останній листок ціною в життя.  



Тримай друже)

Объяснение:

Answer 2

«Коли Бог безсилий допомогти людині? (За новелою Р. Акутагави "Павутинка")»

Сонячні промені золотими нитками перепліталися з ранковою тихою затишшю. На подвір'ї старенької хатини висівала величезна груша, під якою тихенько ковтала свою останню солому немовля. Його ніжне обличчя було вкрите павутинними волокнами, що, наче тенета, обступили його безсиле тіло.

У сусідньому будинку жив Андрій, молодий юнак, що завжди прагнув допомагати іншим. Його серце ледве справлялося з болем, коли він спостерігав за стражданнями немовляти. І хоча він багато разів молився Богу про допомогу, ніщо не змінювалося.

Одного дня, Андрій зрозумів, що Бог надав йому можливість стати руками та ногами маленького дитини. Він вирішив допомогти і спробувати знайти ліки, які зцілять павутинку. Андрій занурився в пошуки, вивчав наукові статті, зустрічався з лікарями, відвідував лікарні. Він не знав, як зцілити павутинку, але вірив, що відгадка знаходиться десь поблизу.

Роки летіли, і Андрій не здавався. Він був на межі виснаження, але не зупинявся. Його волі, віри та наполегливості додавали сили всім навколо. Він об'їздив країни, вивчав різні культури і знаходився в пошуку відповіді на питання, як зцілити дитину.

Після безлічі років пошуків, він повернувся додому порожніми руками, але серце його було сповнене н