Question

Напишіть свою кінцівку повісті климко Будласка поможуть очень срочно нужна

Answer 1

Объяснение:

У творі Григіра Тютюнника “Климко” автор описує жахи війни і ті проблеми, з якими стикаються люди. Головний герой, хлопчик на ім’я Климко, втрачає єдину близьку людину, свого дядька, який працював машиністом паровоза і загинув під час бомбардування. Самому Климку недовго залишалося жити в своєму бараку, незабаром і він був розбомблений, і тому хлопчику довелося йти

Тобто він вирушив у небезпечну мандрівку заради чужих людей! Що ж, як не любов та турбота про долю близьких могли змусити його до цього? Або потім, у Славянську, що заважало йому залишитись у тітки Марини, яка так вмовляла його стати її названим сином? І не саме почуття обов’язку і відповідальності за долю ближніх штовхало його у зворотній шлях, але любов і турбота про тих, які чекають на нього і на те, що він принесе, як порятунку. тому хлопець навіть не дочекався повного одужання – вирушив у дорогу. І останній момент, коли Климко бачить рідне місто і поспішає додому, на шляху йому трапляється солдат, переслідуваний німцем з кулеметом. І в цей час, як і раніш, хлопець не думає про небезпеку для свого життя, він вказує напрямок, де солдат може заховатися.

Мало кому під силу взяти на себе той хрест, який з гідністю проніс герой повісті. Піти на самопожертву, не замислюючись, заради чужих людей – вчинок героїчний, на який здатен далеко не кожен, а от чинити добро, виявляти чуйність і порядність – це те найменше, до чого повинна прагнути кожна людина.

Answer 2

Клемко Будласко стояв перед останнім випробуванням у своєму житті. Він знаходився на самому вершині гори Мудрості, де збирався зібрати останній інгредієнт для свого закляття. Зламати вічну клопітку, яка тримала його рідне село в полоні страху і обмежень.

Вперше за багато років небеса відкрились, і сонце прихилилося до Землі, надаючи Клемко особливої сили. З його магічної палиці зірвалося світлячок, і золоті іскри вирушили у пошуках останнього інгредієнта. З тих пір проходили дні і ночі, і Клемко не знайшов його.

Але в одну мить, коли Клемко відчував, що його сили вичерпуються, він почув ніжний шепіт вітру. Він підняв голову і побачив перед собою стару, зморшкувату жінку в русалонці, що сиділа на скелі.

"Клемко Будласко, ти сильний і мужній, але твоє серце ще не повністю відкрилося для справжньої мудрості", промовила жінка. "Останній інгредієнт, який ти шукаєш, - це не предмет або речовина. Це розуміння і любов усередині тебе."

Клемко Будласко відчув, як його серце зігрілося, і зрозумів, що магія, яку він шукав, була в ньому самому. Він усвідомив, що, відкривши своє серце для мудрості і любові, він зможе змінити своє село і допомогти своїм людям.

Таким чином, Клемко зібрав свою силу, відчинив своє серце і поніс його назад у село. Він почав промовляти слова заклят