Question

Розповідь про Лобо і Бланку

Answer 1

Ответ:

Головним героєм оповідання Е. Сетон-Томпсона «Лобо» теж є вовк. Автор змальовує його страшним і сильним звіром: «Старий Лобо — справжній веле­тень — був надзвичайно дужим і хитрим звіром» (переклад Л. Боженко). Цей страшний звір був справжньою грозою місцевості, його боялися і люди, і твари­ни, які жили в долині Курумпо. Лобо був вожаком зграї і надзвичайно розумним звіром. Це виявлялося у тому, що він умів обходити навіть найстрашніші капкани, відчував отруту, умів перехитрити мисливців. За голову Лобо було призначено ве­лику нагороду, але йому завжди удавалося вислизнути з рук мисливців.

Answer 2

Лобо і Бланка були найкращими друзями з дитинства. Вони жили у маленькому селі, оточеному прекрасною природою. Лобо був великим і сильним вовком з чорним окрасом і гострими очима. Він був відважним і вмів знайти вихід з будь-якої складної ситуації. Бланка, зі своїм білим хутром і ніжними очима, була прекрасною молодою ведмедицею. Вона була розумною і творчою, завжди готовою допомогти друзям.

Лобо і Бланка проводили багато часу разом, досліджуючи ліс, гори і річки. Вони вчилися від природи і одне від одного. Лобо навчив Бланку мистецтву орієнтування за запахами і навіть вчився танцювати від неї. Бланка в свою чергу поділилася з Лобо своїми знаннями про рослини і ягоди, які можна їсти, і вона навчила Лобо розмовляти з іншими тваринами за допомогою мови тіла.

У них було безліч пригод разом. Одного разу, коли вони були на риболовлі біля річки, вони почули допоміжний крик. Вони негайно побігли у напрямку звуку і знайшли маленьку вовченя, яке потрапило в ловушку. За допомогою своїх спільних зусиль, Лобо і Бланка звільнили вовченя і повернули його матері.

Іншого разу, коли вони досліджували глибини лісу, вони зустріли молодого ведмедя, який був відокремлений від своєї родини. Ведмедик був наляканий і сумний. Лобо і Бланка допомогли йому знайти шлях до його батьків і знову стати частиною в