Question

Доведіть, що образ жінки в сонеті В. Шекспіра змальовано по-новому (у зіставленні із сонетами Ф. Петрарки). срочноооооо!!!!!! ​

Answer 1

Ответ:

Сонети В. Шекспіра та Ф. Петрарки належать до різних літературних епох і різних культурних контекстів. Тому їхні погляди на жінку як об’єкт любові відрізняються.

У сонетах Ф. Петрарки жінку зображували як надзвичайно красиву, але нездійсненну, недосяжну і недоступну. Жінка була предметом пристрасті, бажання і печалі. Вона не могла відповісти на почуття поета, тому він переживав невзагоди і страждання.

У сонеті В. Шекспіра жінка зображується як реальна і жива людина зі своїми чеснотами та недоліками. Її красу описується не як ідеалізовану, але як щось, що вона має природжено і що може викликати пристрасть. Поет не плаче за недосяжною жінкою, але прагне бути з нею разом і насолоджуватися її присутністю.

Таким чином, образ жінки в сонеті В. Шекспіра змальовано по-новому у порівнянні з сонетами Ф. Петрарки. Він описує реальну жінку з її природною красою, яка може викликати пристрасть, а не як недосяжну ідеалізовану красуню, яка завжди залишається поза досягненням

Answer 2

Сонети Вільяма Шекспіра та Франческо Петрарки відрізняються своїми поетичними стилями, структурою та тематикою. Образи жінок, що змальовані в їхніх сонетах, також мають свої відмінності.

У сонетах Франческо Петрарки, написаних у стилі петраркізму, жінка зображується як недосяжний об'єкт пристрасті, ідеалізована краса, неперевершена і вічна. Вона порівнюється з ангелом або божеством, і її непорушний образ є центральною темою Петраркинських сонетів. Поет використовує високопіднесений мовний стиль та символіку, щоб засвідчити свою безмежну любов до жінки.

У сонетах Вільяма Шекспіра зображення жінки є більш складним та реалістичним. Він використовує багато образів та метафор для опису жіночої краси, але водночас демонструє і її недосконалості і протиріччя. Жінка Шекспіра може бути пристрасною, чарівною, але також вразливою, зрадницькою або непостійною. Він звертається до реальних емоцій і досвіду взаємин з жінкою.

Таким чином, можна сказати, що образ жінки в сонеті Вільяма Шекспіра змальовано по-новому порівняно з сонетами Франческо Петрарки. Шекспір пропонує більш реалістичне та складне зображення жіночої натури, відображаючи не лише її возвеличення, а й недосконалість та протиріччя, що є характерними для людського досвіду.