Question

Написати продовження до новели Зав'язь Григір Тютюнник СРОЧНО ДУЖЕ ТРЕБА

Answer 1

Ответ:

Коли Григор Тютюнник дізнався, що його батько помер, він був вражений. Він не міг повірити, що його батько більше не повернеться. Він вирішив повернутися до рідного міста та поховати його батька.

Коли він прибув до міста, він виявив, що батько залишив йому кілька листів. У листах батько писав про те, як він любив свого сина та як пишався ним. Він також писав про те, як він хотів, щоб Григор продовжив працювати на тютюновій фабриці.

Григор був дуже зворушений тим, що його батько так сильно любив його. Він вирішив, що не може розчарувати свого батька, і вирішив залишитися на фабриці. Він почав працювати ще старанніше, щоб продовжити справу свого батька.

Незабаром Григор став директором фабрики і перетворив її на одну з найкращих у місті. Він був гордий тим, що продовжив справу свого батька, і знав, що його батько був би гордий ним.

Answer 2

Весна наступила на маленьке село, вкрите вишневим цвітом. Сонце плавно зігрівало краї села, пробуджуючи всю природу до нового життя. Люди готувались до найбільшого свята року - Великодня. Але цього разу святкування мало стати не просто традиційними обрядами і радістю, а відкриттям нового життя для самого Григора Тютюнника.

Григор все ще жив у скромному дерев'яному будиночку, знаходячись у власній внутрішній темряві. Він поступово позбувався впевненості у собі, тому що не зміг знайти розв'язку своїх проблем. Самотність охоплювала його, і він втрачав віру в майбутнє.

Але Великдень був часом чудес. Увечері перед святкуванням, після звичайної прогулянки, Григор зупинився біля річки, щоб помилуватися відблисками місяця на її поверхні. Саме в цю мить він помітив крихітного пташенята, яке впало з гнізда.

Григор взяв його у руки і подумав: "Мабуть, це знак зверху. Це пташеня потребує моєї допомоги, так само як і я потребую змін у своєму житті". Так Григор вирішив прийняти це маленьке створіння як свого нового друга.

Відтоді Григор почав доглядати за пташеням і назвав його Чарівником. Вони стали нерозлучними товаришами, що проводили багато часу разом. Чарівник став джерелом натхнення для Григора, допомагаючи йому перетворювати свої думки на поезію. Його вірші стали вражати людей у селі, вони відкривали нов