Question

Твір на тему: Невмирущість духовної краси в драмі-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня"

Answer 1

Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і сіра буденщина зіткнулись у драмі-казці Лесі Українки «Лісова пісня », яка розповідає про красу людських почуттів і згубність духовного гноблення, про необхідність збереження гармонії між людиною і природою. 

У ліс приходять люди, приносять свої клопоти. Голос Лукашевої сопілки пробуджує з зимового сну Мавку — «весна ніколи так ще не співала...» Дитина лісу і сільський хлопець закохуються. Перша дія — цвітіння їхнього кохання і одночасно це весняне буяння природи. На голос Лукашевої «веснянки відкликається зозуля, потім соловейко, розцвітає яріше дика рожа, біліє цвіт калини, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти ». 

У другій дії — зміліло озеро, «очерет сухопнелестить скупим листом». Природа в'яне. Почорнів жар маку. З останніми квітами та зжатим стиглим житом полягло й кохання Лукаша до Мавки. Тут ми бачимо, що роздвоєна душа юнака вагається — між поезією і прозою буття, мрією й буденністю.

На противагу Лукашеві, ніжна Мавка викликає у нас щире захоплення. «Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає», — ці слова найстисліше і найяскравіше виражають головну суть образу Мавки. Вогонь її кохання сильніший за смерть. Він допоміг їй вирватись із мертвого царства Того, що в скалі сидить. Кохання Мавка сприймає, як «огнисте дерево». У ніч першої зустрічі з Лукашем на її чолі палає зоряний вінок, а коли коханий зрадив, «всі зорі погасли в вінку і в серці». В останньому монолозі героїні безсмертя асоціюється з ясним вогнем, вільними іскрами. І, як віра й надія, знову спалахують вогні в її зоряному вінку. 

Лукаш за зраду найчистіших своїх почуттів, за зраду любові тяжко покараний: Лісовик перетворив його на вовкулаку. Цей символічний епізод змушує нас задуматися про вічні моральні цінності: хто зрікся духовного життя, загасив у собі порив до прекрасного, той перестав бути людиною.

Проза життя знищує прекрасну мрію Лукаша, буденщина засмоктує, наче поліське болото. Проте мрію вбити не можна. Про це голосно співає сопілка у фіналі. 

Справді, людина завжди може знайти в собі сили з будь-якої прірви свого падіння піднятися на височінь людського духу — через страждання, через усвідомлення своєї недосконалості, через самопізнання і добротворення.

Answer 2

"Лісова пісня" - це незабутня драма-феєрія, написана видатною українською поетесою Лесею Українкою. Ця твір дійсно здатна захопити читача у світ магії, краси і незмиреності людського духу. Він відкриває перед нами багатий панораму природи і людських почуттів, показуючи невмирущість духовної краси.

У "Лісовій пісні" Леся Українка створює справжній калейдоскоп образів, відтворюючи природу в усій її розмаїтості. Вона майстерно описує зелені гаї, витоки річок, спів пташок і шелест листя. Це нагадує нам, що природа - це живий організм, повний енергії та краси, яка завжди знаходиться поряд з нами. І крім того, природа також символізує незмиреність і невмирущість, вона існувала задовго до нас і продовжуватиме існувати після нас. Ця краса ніколи не зникає, і "Лісова пісня" нагадує нам про це.

Але, можливо, ще важливіше, що драма-феєрія Лесі Українки розкриває перед нами невмирущість духовної краси. Вона розповідає про переживання і почуття героїв, які долають труднощі та перешкоди. Лірична головна героїня Лісова Панна, яка символізує природу, зустрічається зі своїми смертними подругами, що відображають людські почуття і страждання. Через цю зустріч, ми бачимо, як незмиренна духовна краса ряснить серед випробу