Question

Напишіть будь ласка, дуже срочно треба, хоча би речень з 5, короткий ідейно-художній аналіз вірша Анни Ахматової ''О тебе вспоминаю я редко...'' ось вірш- О тебе вспоминаю я редко И твоей не пленяюсь судьбой, Но с души не стирается метка Незначительной встречи с тобой. Красный дом твой нарочно миную, Красный дом твой над мутной рекой, Но я знаю, что горько волную Твой пронизанный солнцем покой. Пусть не ты над моими устами Наклонялся, моля о любви, Пусть не ты золотыми стихами Обессмертил томленья мои,— Я над будущим тайно колдую, Если вечер совсем голубой, И предчувствую встречу вторую, Неизбежную встречу с тобой.

Answer 1

Тема: изображение первой встречи и безответной любви.
Идея: вера в то, что возлюбленный обратит свое внимание на лирическую героиню.
В этом стихотворении говорится о том, что впервые встретив мужчину, героиня не может забыть его, хотя и произносит: "О тебе вспоминаю я редко". В ее душе водоворот чувств и желаний. Женщина уверена, что придет время и предмет ее воздыханий непременно обратит внимание на нее: " И предчувствую встречу вторую, Неизбежную встречу с тобой". Для усиления эффекта напряжения в произведении употреблено много отрицаний: не пленяюсь, не стирается, не ты.
Средства художественной выразительности: эпитеты - "мутная река", "вечер голубой", "золотыми стихами"; метафора - "твоей не пленяюсь судьбой", "с души не стирается метка", "горько волную твой пронизанный солнцем покой", "не ты золотыми словами обессмертил томленья мои", анафора - "Красный дом твой...", Пусть не ты..."
Стихотворный размер - анапест: О тебЕ вспоминАю я рЕдко, перекрестная рифма абаб 

Answer 2

Вірш Анни Ахматової "О тебе вспоминаю я редко..." відображає тему пам'яті та мінливості почуттів у взаєминах між двома людьми. Головна героїня вірша зізнається, що вона рідко згадує про свого минулого партнера, не піддається долі, але спогади про зустріч з ним залишили свій слід на її душі. Вона описує його червоний будинок та мутну ріку, що навколо нього, як символи його спокою та унікальності. Незважаючи на те, що він не промовляв про кохання або вічність, героїня таємно заклинає майбутнє і передчуває неухильну зустріч з ним у майбутньому. Вірш виражає ніжність, тугу та таємничість стосунків, які можуть залишатися в пам'яті навіть після того, як вони стають рідкісними й незначними.