Вопрос задан 21.02.2019 в 01:34. Предмет История. Спрашивает Кочкина Диана.

Причини роздробленості Київської Русі

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Московский Серёжа.
1.   Причини роздробленості Київської Русі. Кінець ХІ — середина ХІІІ ст. увійшли в історію Київської Русі як період політичної роздробленості. Окремі землі прагнули до самостійного розвитку. Уже у ХІІ ст. на території Русі з’являються окремі самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Полоцько-Мінське, Ростово-Суздальське, Смоленське, Тмутараканське, Турово-Пінське, Чернігово-Сіверське князівства та Новгородська і Псковська землі. Характерною рисою роздробленості був її прогресуючий характер. Так, якщо у ХІІ ст. утворилося 12 князівств (земель), то їхня кількість на початку ХІІІ ст. становила 50, а в ХІV ст.— 250 князівств.Роздроблення дістало в науці назву «феодального», оскільки його визначальними причинами були утвердження й подальший розвиток землеволодіння, виділення окремих земель і поява значних політичних центрів, їхнє прагнення до самостійності та незалежності від головного державного центру — Києва.Проте політичну роздробленість Київської держави спричинили декілька чинників. А. Васнецов. Двір удільного князя. По-перше, великі простори держави, відсутність розгалуженого ефективного апарату управління.На початок ХІІ ст. Русь займала площу майже 800 тис. км2, що, залежно від обставин, могло бути або свідченням державної могутності, або ж джерелом слабкості. Великий князь у цей час не володів достатньо міцним, складеним і розгалуженим апаратом влади, фактично не мав розвинутої мережі доріг, швидких видів транспорту чи засобів зв’язку для ефективного здійснення своїх владних повноважень на такій величезній території. Тому в запровадженні своєї політики великим князям доводилося покладатися на удільних володарів, яких, як правило, обтяжувала така зверхність. До того ж, вони самі були не проти посісти великокнязівський престол.По-друге, етнічна неоднорідність населення.Не сприяло міцності держави і те, що в Київській Русі поруч зі слов’янами, що становили більшість населення, проживало понад 20 інших народів: на півночі й північному сході — чудь, весь, меря, мурома, мордва, на півдні — печеніги, половці, турки, каракалпаки, на північному заході — литва і ятвяги. Більшість цих народів силою потрапили під владу київських князів або були ворожі їм.По-третє, зростання великого землеволодіння.У міру розвитку господарства і феодальних відносин зміцнювалося і велике землеволодіння. Базуючись на натуральному господарстві, воно посилило владу місцевих князів і бояр, які, у свою чергу, прагнули економічної самостійності та політичної відокремленості. 
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Причини роздробленості Київської Русі

Роздробленість Київської Русі виникла з різних причин, які включають політичні, соціальні та культурні фактори. Ось деякі з них:

1. Політичні конфлікти: Внутрішні політичні конфлікти між різними князівствами та князями Київської Русі сприяли роздробленості. Князі змагалися за владу та територіальні претензії, що призводило до постійних конфліктів та поділу територій.

2. Соціальні розбрати: Соціальні розбрати, такі як боротьба між боярством та князями, також сприяли роздробленості Київської Русі. Бояри були впливовими феодалами, які мали свої власні армії та території, і вони часто використовували свою владу для зміцнення свого становища та зниження впливу князів.

3. Етнічні та культурні розбіжності: Київська Русь була багатонаціональною та багатокультурною державою, де різні етнічні групи та культури співіснували поряд. Це призводило до розбіжностей та конфліктів між різними народами, що також сприяло роздробленості.

4. Зовнішні загрози: Зовнішні загрози, такі як напади з боку інших народів та держав, також впливали на роздробленість Київської Русі. Наприклад, напади монголів у XIII столітті призвели до розпаду Київської Русі та утворення окремих князівств.

5. Економічні фактори: Економічні проблеми, такі як зменшення торговельних шляхів та зниження економічного розвитку, також мали вплив на роздробленість Київської Русі. Економічна нестабільність може призвести до зміцнення впливу окремих князівств та поділу держави.

Ці причини спільно сприяли роздробленості Київської Русі та призвели до утворення окремих князівств, які були незалежними одне від одного та мали свої власні політичні та економічні структури.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос