Question

Сочинение про Петра I...помогите пожалуйста 50 баллов!!​

Answer 1

Ответ:

В реформах Петра I виділяється три етапи:

Перший (1699-1709\10 р.) - зміни в системі державних установ і створення нових; зміни в системі місцевого самоврядування; встановлення рекрутської системи.

Другий (1710\11-1718\19 р.) - створення Сенату і ліквідація колишніх вищих установ; перша обласна реформа; проведення нової військової політики, широке будівництво флоту; установа законодавства; перенесення державних установ з Москви в Санкт-Петербург.

Третій (1719\20-1725\26 р.) - початок роботи нових, уже створених установ, ліквідація старих; друга обласна реформа; розширення й реорганізація армії, реформа церковного управління; фінансова реформа; введення нової системи податків і нового порядку державної служби. Вся реформаторська діяльність Петра I закріплювалася у формі уставів, регламентів, указів, які мали однакову юридичну силу.

Статус російського монарха

При правлінні Петра I у Росії остаточно затвердився абсолютизм. 22 жовтня 1721 року Петру I був привласнений титул Батька Батьківщини, Імператора Всеросійського, Петра Великого. Прийняття цього титулу відповідало юридичному оформленню необмеженої монархії.

Один із принципів абсолютизму - розширення повноважень імператора. Імператори мали більш широкі повноваження, ніж царі періоду станово-представницької монархії. Монарх не був обмежений у своїх повноваженнях і правах ніякими вищими адміністративними органами влади і управління. Влада імператора в такій мірі була широка і сильна, що Петро I переступав усталені звичаї, які стосувалися персони монарха. У тлумаченні до 20 артикула Військового уставу 1716 року і у Морському уставі 1720 року проголошувалася: "Його Величність є самовладний монарх, що нікому у своїх справах відповіді дати не повинен, але силу і владу має своєї держави і землі як християнський государ по своїй волі і благомненію управляти".

У регламенті духовної колегії (1721 рік, січень) говорилося: "Монархова влада є влада самодержавна, котрій коритися сам бог за совість велить". Монарх був главою держави, церкви, вищим суддею, верховним головнокомандуючим, у його винятковій компетенції було оголошення війни, підписання миру, підписання договорів з іноземними державами. У законодавчій владі тільки імператору належало право видання законів. Він мав вищу адміністративну владу в країні і йому підкорялися всі органи державного управління. Імператор також був главою судової влади. Всі вироки і рішення судів виносилися від його імені. Йому належала вища церковна влада, яку він здійснював через спеціально створену установу - Синод.

Петро I вніс зміни в порядок успадковування імператорського престолу. До нього царський престол переходив від батька до сина. В XVII столітті, якщо не було законного спадкоємця, то короля міг обрати Земський собор. Однак, Петро вважав такий порядок невідповідним ідеї необмеженої монархії і думав, що якщо спадкоємець не гідний престолу, то імператор може призначити своїм спадкоємцем особу "усмотря гідного". Петро втілив цю ідею в "Уставі про спадкування престолу" (1722 рік). Приводом до видання Уставу був опір царевича Олексія реформаторській діяльності Петра І.

Таким чином, прагнення монархів Російської держави XVI-XVII століть до "самовладдя і повновладдя", у першій чверті XVIII століття одержали остаточні оформлення у вигляді абсолютної монархії. При чому були ліквідовані установи (патріаршество і боярська дума), у яких так чи інакше могла проявлятися протидія самодержавству государя.

Реформи центральних органів влади і управління

Перехід до абсолютизму не зводиться лише а звільнення царя від будь-яких стримуючих сил. Перехід до абсолютизму, його розквіт ознаменувала перебудова державного апарата.

Затвердження абсолютизму супроводжувалося посиленням централізації й бюрократизації державного апарата. У проведення реформ державного управління було два етапи. Перший з них охоплює 1699-1711 рр. - від створення Бурмистерської палати, або Ратуші, і першої обласної реформи до установи Сенату. Адміністративні перетворення цього періоду здійснювалися поспішно, без чітко розробленого плану.

Другий етап падає на більш спокійні роки, коли найважчий період Північної війни залишився позаду. Проведенню перетворень на цьому етапі передувала тривала й планомірна підготовка: вивчався державний устрій західноєвропейських держав, за участю іноземних правознавців складалися регламенти нових установ. При їхньому складанні були використані шведські регламенти, відповідним чином перероблені і доповнені відповідно до російських умов.

Answer 2

Ответ:

Петр I родился 30 мая 1672 года. В детстве он получил домашнее образование, с юных лет знал немецкий язык, затем изучал голландский, английский и французский языки. С помощью дворцовых мастеров освоил много ремесел...

Петр I – младший сын царя Алексея Михайловича от второго брака с Натальей Нарышкиной – родился 30 мая 1672 года. В детстве Петр получил домашнее образование, с юных лет знал немецкий язык, затем изучал голландский, английский и французский языки. С помощью дворцовых мастеров освоил много ремесел (столярное, токарное, оружейное, кузнечное и др.). Будущий император был физически крепкий, подвижный, любознательный и способный, обладал хорошей памятью.

Answer 3

Сочинение про Петра I

Петр I, также известный как Петр Великий, был одним из самых влиятельных и значимых правителей Российской империи. Его правление, которое продолжалось с 1682 по 1725 год, оставило незабываемый след в истории России.

Петр I был революционером и модернизатором, который провел множество реформ, направленных на трансформацию России в современную и развитую страну. Он провел изменения во многих областях, включая политику, экономику, культуру и армию.

Одной из самых значимых реформ, осуществленных Петром I, была модернизация армии. Он создал новую мощную и современную регулярную армию, вооруженную по последнему слову техники. Благодаря этой реформе, Россия стала сильной военной силой и смогла успешно защищаться от внешних угроз.

Петр I также провел реформы в экономике, стимулируя развитие промышленности и торговли. Он создал первые мануфактуры и фабрики, привлекал иностранных специалистов для развития производства и торговли. Это способствовало экономическому росту и процветанию России.

Культурная сфера также не осталась в стороне от реформ Петра I. Он призвал русских аристократов и дворянство принимать западные обычаи и культуру. Петр I стремился сделать Россию частью европейской цивилизации, и поэтому он внедрил западные стили в архитектуру, моду, литературу и искусство.

Однако, несмотря на все свои достижения, Петр I был также критикуем и спорным лидером. Его реформы были жесткими и часто приводили к страданиям и жертвам. Некоторые люди не поддерживали его изменения и видели их как насилие над русскими традициями и культурой.

Тем не менее, нельзя отрицать, что Петр I оставил неизгладимый след в истории России. Его реформы повлияли на будущее развитие страны и помогли сделать Россию великой и могущественной империей.

В заключение, Петр I был выдающимся правителем, который внес огромный вклад в историю России. Его реформы модернизировали страну и сделали ее более сильной и процветающей. Несмотря на критику и споры, Петр I остается одной из наиболее ярких фигур в истории России.