Question

Уявіть себе екскурсоводом проведіть письмову екскурсію на тему давні слов'яни наші далекі предки

Answer 1

Ответ:

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ’ЯН (V—VII ст.)

Від II—І тисячоліття до н. е. на теренах сучасної України в басейні річки Прип’ять, переважно на північному й центральному Правобережжі та частково Лівобережжі жили праслов’янські племена.

Слов’яни — найбільша за чисельністю група народів в Європі, близьких за мовою. Традиційно за місцем проживання слов’ян ділять на три гілки: східні слов’яни (на теренах сучасної України, Білорусі, Росії), західні та південні слов’яни.

За походженням слов’яни належать до автохтонних народів Східної і Центральної Європи. Прабатьківщина давніх слов’ян до сьогодні невідома археологам та історикам. Більшість з них вважає, що вона розташовувалась між річкою Одер у Польщі на північному заході, Карпатами на південному заході та середньою течією Дніпра на південному сході. Це території сучасної північно-західної України, південної Білорусі, центральної і східної Польщі.

Слов’яни під назвою венеди вперше згадуються у працях римських авторів — Плінія Старшого, Корнелія Тацита, Клавдія Птолемея. У візантійського історика готського походження Йордана у праці «Гетика» («Історія готів», VI ст.) з’являються щодо венедів назви склавини й анти.

Велике переселення народів IV—VII ст. спричинило й рух слов’янських племен. Водночас із Північної Європи (зі Скандинавії) на південь потягнулися племена землеробів — східних германців (остготи). Однією з причин руху остготів історики називають різке довготривале похолодання на узбережжі Балтійського моря. Розселення готів, слов’ян та інших народів на українських теренах у першій половині І тисячоліття н. е. та створені ними пам’ятки культури археологи назвали черняхівською культурою.

Велике розселення слов’ян у V-VII ст.

У IV ст. до степів сучасної України вторглися гуни. Десь на східному березі річки Північний Донець відбулося кілька битв із готами. Готи зазнали поразки й переселилися в Іспанію і на південь Франції. Частина готів осіла в Криму. Гуни зруйнували античні міста-держави (поліси) в Північному Причорномор’ї, зокрема грецький Пантікапей на території сучасного м. Керчі в Криму.

Після вторгнення гунів і зникнення носіїв черняхівської культури для ранніх слов’ян відкрилися можливості заселити лісостеп. Слов’яни почали переселятися на найбагатші чорноземи Середньої Наддніпрянщини.

ПЛЕМІННІ СОЮЗИ СХІДНИХ СЛОВ’ЯН

Про історію східних слов’ян VII — початку XII ст. ми дізнаємося з давньоруського літопису «Повість минулих літ» (1113 р.). У ній автор перелічує східнослов’янські племена, що заселяли територію Східної Європи в VII-IX ст.

на території Східної Волині та Поліссі — деревляни;

у басейні Західного Бугу — дуліби (волиняни, бужани);

у передгір’ях Карпат — білі хорвати;

у басейні Південного Бугу — уличі;

по Дністру — тиверці;

на Лівобережжі (басейни річок Десна, Сейм, Сула, Ворскла) — сіверяни.

Варто запам'ятати!

Племінний союз — об’єднання кількох племен.

Велике переселення народів IV—VII ст. спричинило й рух слов’янських племен. Водночас із Північної Європи (зі Скандинавії) на південь потягнулися племена землеробів — східних германців (остготи). Однією з причин руху остготів історики називають різке довготривале похолодання на узбережжі Балтійського моря. Розселення готів, слов’ян та інших народів на українських теренах у першій половині І тисячоліття н. е. та створені ними пам’ятки культури археологи назвали черняхівською культурою.

Answer 2

Звісно, давайте відправимось у захопливу подорож у світ давніх слов'ян – наших далеких предків.

Ласкаво просимо до екскурсії у світ давніх слов'ян! Наша подорож розпочнеться з періоду від 5-го до 10-го століть нашої ери. Давні слов'яни були великою групою племен, що заселяли значну частину Східної Європи, від сучасної України до Польщі, Чехії, Словаччини та інших країн.

Слов'яни володіли багатою культурою та традиціями. Вони мали власні мови, які стали основою для сучасних слов'янських мов. Їхнє суспільство було організоване за принципом племенних об'єднань, де важливу роль відігравали ватаги воїнів та старшинства.

Одним із найважливіших аспектів давнього слов'янського життя була віра. Вони вшановували природу, богів, пов'язували свої свята з природними явищами та вірували у магію. Їхні вірування та обряди проникли у багато аспектів життя: від сільського господарства до військових дій.

Також варто згадати, що давні слов'яни мали своєрідний стиль мистецтва, зокрема у виготовленні прикрас, різноманітних виробів з дерева та виробів ремесла, які прикрашали їхні поселення.

Археологічні знахідки, мовні пам'ятки та письмові джерела допомагають нам розкрити багатий світ цих давніх людей. Їхні досягнення та спадщина вплинули на розвиток сучасної слов'янської культури.

На жаль, багато деталей про життя давніх слов'ян залишилося загадковим, і ми продовжуємо вивчати та розгадувати ці таємниці, щоб краще зрозуміти наших далеких предків та їхню спадщину.

Дякую за участь у цій екскурсії! Я сподіваюся, вона дала вам більше уявлення про життя давніх слов'ян та їхню важливу роль у формуванні історії та культури сучасних слов'янських народів.